Карпатський мед охоче беруть туристи

Одна з пасік гос­подаря розташова­на на висоті тисяча метрів над рівнем моря — в селі Яблуниці Надвір­нянського району. Дві інші (чисельністю близько двох сотень сімей) «про­писані» на території Дні­стровського каньйону — в селі Гарасимові Тлумаць­кого району. Таким чином удається отримати мед із різнотрав’я, високогірний падевий та інші цілющі продукти.

Оскільки чоловік за фа­хом фельдшер, то також облаштував будиночки для біорезонансної тера­пії, створивши оздоровчий комплекс «Відпочинок на вуликах». Тут працьовиті комахи допомагають по­збуватися численних недуг.

Зауважимо, пасіка Ма­нуляків — сімейна справа. Господареві активно до­помагає дружина Ірина. До речі, вона впродовж 15 років проводить гурток па­січництва на базі Обертин­ського будинку школяра. Підсобляють і сини — Дми­тро та Юрій. Останній навіть здобув професійну освіту у Боярській школі бджільни­цтва (Київська область).

Минулого року вітчиз­няні пасічники зазвичай нарікали, що з запрова­дженням карантину та від­міною виставок були труд­нощі зі збутом меду. Тим часом Василь Михайлович цього не зауважив, адже завдяки високій якості його продукція користу­ється попитом (зокрема, серед туристів).

Чи не найбільша біда — отруєння бджіл пестици­дами. «Якщо з потужними аграрниками маємо підпи­саний меморандум про не­заподіяння шкоди, то дрібні фермери-одинаки завда­ють проблем. Часто вони спонтанно обприскують поля хімікатами», — заува­жує Василь Мануляк, який водночас є заступником го­лови обласної громадської організації «Спілка пасічни­ків Прикарпаття».

Зрештою, мають іва­но-франківські бджолярі і певні здобутки. «Минулого сезону держава вперше дала нам дотації. Це не­абияк втішило. Сподіває­мося на таку підтримку й надалі», — зазначає енту­зіаст.