Невибагливі кімнатні рослини

А так хочеться оточити себе зеленню, створити у помешканні зелену оазу. Однак доглядати за нею часу обмаль. Та вихід є — потрібно вибирати невибагливі рослини, догляд за якими можливий навіть за тотальної зайнятості: вони не завдають клопотів, а приносять тількі радість і задоволення.

Аспідистра із родини лілейних

Її батьківщина — Японія, Південний Ки­тай. З латинської назва цієї рослини пере­кладається як «вказівник змій». У зв’язку з великою кількістю густоростучих прикоре­невих листків вона ще має назву «дружна сімейка». В Англії аспідистру називають «ча­вунною рослиною» — настільки вона невиба­глива. Її фіолетово-жовті квіти виростають безпосередньо з кореневища і губляться у густому листі, яке може бути як однотон­не, так і строкате, з жовтими смужками. Найбільш тінестійка рослина, може рости далеко від вікон. Виняток становлять лише аспідистри зі строкатим листям: вони більш вимогливі до світла — у затінку смужки мо­жуть зникнути. Та більше аспідистрі боятися нічого — холод, спеку, запиленість і загазо­ваність повітря, різкі перепади температури вона переносить добре. Тому її широко ви­користовують для озеленення заводських цехів, майстерень, коридорів, вестибюлів. Єдине, що дуже не подобається цій рос­лині, це пряме сонячне проміння і часте пересаджування. Молоду рослину переса­джують через рік, а старшу — через 2−3 роки. Аспідистра може перенести тривалу засуху, але перезволоження для неї небезпечне. У літній період рослину поливають рясно, а взимку — помірно. Листя необхідно періо­дично обмивати.

Драцена

Драцена як декоратор зовсім неве­редлива, тому її активно використовують в оформленні інтер’єрів. Вона нагадує невеличку пальмочку. Батьківщина рос­лини — Гвінея, Африка та Південна Азія, де драцени ростуть як дерева чи кущі. Листя у драцени вузьке, подовжене, зібране на стеблах гарними розлогими розетками. Квіти дрібні, білі або зеленуваті, з сильним запахом. Тож на час квітування рослину виносять із кімнати. Для вирощування у приміщеннях рекомендують драцену об­лямовану, драцену Сандера, драцену Гол­дина, драцену духмяну, драцену Годзефа. Ці види стійко переносять не лише затінок, а й знижену температуру, більше того, від­дають перевагу зимівлі за температури +10−12 градусів. Влітку вранці та ввечері рослину скроплюють теплою водою. Вліт­ку драцену поливають інтенсивно, взимку — помірно. Листя рослини час від часу ми­ють, щоб запобігти появі шкідників.

Червона стріла ехмеї

Широке світло-зелене листя ехмеї з поперечними сріблястими смужками густо вкрите шипами — вона ніби готу­ється до бою. Невипадково в перекладі з грецької мови «ехмея» означає «нако­нечник піки». Найпоширеніша — ехмея смугаста з гарними червоними квітами. В інших видах ехмей квіти бувають ро­жевими і навіть голубими. Ехмея неви­баглива, незважаючи на таку войовничу горду квітку. Цвіте з травня по жовтень, але кожна розетка цвіте лише один раз. На заміну видаленій квітці з’являються нові «дітки».

Ехмея світлолюбна, але потребує за­хисту від прямого сонячного проміння. Любить тепло — в кімнаті температура по­винна бути не нижчою за +18 градусів. Рос­лину потрібно час від часу обприскувати.

Строкатий колеус із острова Ява

Рослина має багато видів, що ростуть у тропічних зонах Азії та Африки. У квітни­карстві культивують чудовий гібрид — ко­леус Блюма із острова Ява. На сьогодні в кімнатах вирощують нові сорти.

За кольором листя колеусу дуже не­звичне, до того ж, розростаючись, утво­рює все нові й нові комбінації кольорів — від кремового до бордового й бронзового. Малюнок поверхні листка весь у плямах, розводах, смужках і крапочках. Тому кущ у горщику нагадує пишний букет квітів.

У переважній більшості колеусів лист­ки подібні на листя кропиви. Колеуси люблять світло й тепло. Взимку вони пе­ребувають у стані відносного спокою та майже не ростуть. У цей час їх поливають помірно, та допускати пересихання землі з корінням не варто. Також не потрібно ви­ставляти рослину на протяг.

Для кращого росту колеус підживлю­ють мінеральними добривами, краще ка­лійними (0,3−0,5 г на 1 л води). У зимовий період концентрацію розчину зменшують наполовину. Молоді рослини можна виса­джувати в ящики на зовнішніх підвіконнях, на балконах, лоджіях. Розміщені у кашпо, вони прикрасять вікна кімнати.

Галина Липовецька для газети «Добрий господар»