У вас хворий кишечник? Будьте пильні: Covid-19 може мати важкий перебіг

Ідеться про нещодавнє дослідження, опубліковане у British Medical Journal. Його автори стверджують, що бактеріальне різноманіття кишечнику може впливати на те, як організм відреагує на вірус SARS-CoV-2. При цьому бактерії, які населяють кишечник, можуть впливати не тільки на перебіг, а й на короткотермінові та довготермінові наслідки перенесеної інфекції.

За даними дослідниць­кого центру Джона Гоп­кінса, станом на сьогод­ні понад 96 мільйонів людей у всьому світі інфікувалися коронавірусом, і трохи біль­ше половини з них одужа­ли. Проте навіть якщо люди­на одужала від Covid-19, це ще не означає, що її «комуні­кація» з вірусом закінчилася. Дослідження показують, що після перенесеної коронаві­русної хвороби близько 32% людей відчувають довготри­валі наслідки для здоров’я, які науковці називають long Covid («затяжний Covid»).

Результати найновішо­го дослідження, опубліковано­го у розділі Gut у British Medical Journal, вказують на те, що склад мікробіому («мікробно­го населення») кишківника у разі інфікування коронавірусом може впливати на те, матиме людина long Covid чи ні.

Дані дослідження також де­монструють, що мікробіом ки­шечнику впливає на важкість клінічної симптоматики цієї хво­роби.

Яку функцію виконує незліченна кількість бактерій у нашому кишечнику?

Мікробіом кишечнику віді­грає значну роль у підтримці оптимального стану здоров’я людини. Наш травний тракт є «домом» для трильйонів мікро­організмів і більш як 1 000 видів бактерій!

Деякі бактерії допомагають кишечнику перетравлювати їжу. А ще — знижують ризик виник­нення певних захворювань.

З іншого боку, є й такі бакте­рії, які можуть сприяти виник­ненню певних видів раку, віді­гравати значну роль у розвитку ожиріння і навіть впливати на ментальне здоров’я.

Трапляється, що баланс бак­терій у кишечнику порушується. Цей процес вчені називають «дис­біозом», або «дисбактеріозом». Дисбактеріоз може виникати вна­слідок прийому антибіотиків або споживання їжі, яка піддавалася інтенсивній обробці (смаженню, копченню тощо). Дисбактеріоз, своєю чергою, сприяє розвитку інших захворювань.

Що дізналися науковці?

Кожна людина має власний індивідуальний та неповтор­ний мікробіом кишківника, од­нак певні види бактерій все ж є спільними для всіх людей. Ця теза стала основою для дослі­дження, яке провели вчені з від­ділу мікробіології Китайсько­го університету Гонконгу. Вони зібрали зразки крові та калу сотні пацієнтів двох лікарень Гонконгу, які були інфіковані SARS-CoV-2 у період із лютого по травень 2020 року, та порів­няли зібраний біологічний ма­теріал цих людей зі зразками, отриманими від 78 пацієнтів, які проходили лікування до початку пандемії.

Дослідження показало, що у кишечнику хворих на Covid-19 містилася більша кількість дея­ких бактерій, як-от Ruminococcus gnavus, Ruminococcus torques і Bacteroides dorei. R. Gnavus (остання бактерія може викли­кати запальні захворювання ки­шечнику).

Водночас у зразках пацієнтів із Covid-19 виявили також мен­шу кількість інших видів бакте­рій. Йдеться про такі види як Bifidobacterium adolescentis, Faecalibacterium prausnitzii і Eubacterium rectale, які, як пояс­нюють автори дослідження, ма­ють «імуномодулюючий потен­ціал».

Крім того, вчені зауважили, що в інфікованих коронавіру­сом людей зростає рівень цито­кінів. Цитокіни відіграють важ­ливу роль у клітинній комунікації — імунна система продукує їх у відповідь на вірусні інфекції.

Автори дослідження пояс­нюють, що під час Covid-19 ре­акція організму на запалення може бути «надмірно агресив­ною і спричинити «цитокіно­вий шторм». Це, своєю чергою, може стати причиною «обшир­ного ушкодження тканин, сеп­тичного шоку та поліорганної недостатності».

«Мікробіом кишечнику впливає на важкість перебі­гу Covid-19, і відбувається це, ймовірно, через модулювання імунної відповіді господаря», — підсумовують науковці.

Не кожному важкому хворому показаний антибіотик

Дослідники нагадують, що лікарям слід уважно і відпові­дально підходити до питання призначення антибіотиків «ко­відним» пацієнтам.

«Цілком можливо, що по­ширеність застосування ан­тибіотиків у хворих із важким і критичним перебігом захво­рювання може погіршувати за­палення», — наголошують вче­ні. Вони також дійшли висновку, що «за умови відсутності бак­терійних коінфекцій, антибіоти­ки навряд чи можна пов’язувати із покращенням результатів лі­кування пацієнтів з коронавіру­сом. Навпаки, ці препарати мо­жуть загострити і продовжити у часі дисбіоз кишечнику таких пацієнтів».

Автори дослідження зазна­чають: «Беручи до уваги кіль­кість тих пацієнтів, які одужали, але відчувають затяжні симпто­ми Covid-19, такі як втомлюва­ність, диспное (задишка) і біль у суглобах понад 80 днів з момен­ту появи перших симптомів хво­роби, є підстави стверджувати, що після перенесеного Covid-19 дисбіоз кишечнику може спри­яти проблемам із здоров’ям, пов’язаним з імунною систе­мою».