На борщівнику можна грати!

Коли мова заходить про борщівник Сосновського, лучанка Галина Бичкова радіє. Жінка знає, якої шкоди ця отруйна рослина може завдати людям (у період цвітіння виділяє сік, що викликає серйозні опіки), але в її умілих руках стебла цієї рослини перетворюються на… музичні інструменти.

У буденному житті пані Галина — фельдшер вете­ринарної медицини. Свою роботу дуже любить, але відду­шину знаходить в іншій справі, що припала до серця, — навчи­лася майструвати дощовиці.

— Чули коли-небудь, як вона грає? — запитує мене жінка.

Я заперечно хитаю головою — і за мить чую симфонію дощу, що лине з-під її рук. Здається, за вікном справді почало капа­ти. Кілька секунд — і «злива» на­ростає, вже добре барабанить. А тоді раз — і стихає. Магія!

Матеріал для своїх музичних інструментів жінка шукає на по­лях під Луцьком. Коли довко­ла вже все посохле, у неї саме починаються «жнива». Най­кращий час збору — середина зими, коли ні листя нема, ні крихких рослин — їх ламає ві­тер. Залишаються лише вису­шені сонцем, вітром і морозом найкращі, найміцніші. Бере пи­лочку, аби швидше впоратися з товстими стеблами, велику сумку — і стає до роботи. Каже, у той час борщівник вже не жа­лить і не пече, бо втрачає свою отруйну силу. Тож працює на­віть без рукавиць.

— Друзі дивуються, що я таке з поля величезне суну, а це — мої заготовки. Здається, непід­йомна ноша, а насправді дуже легка, хоч місця займає багато, — продовжує майстриня.

Удома добре миє ті стебла під проточною водою, знімає шкірку, ще раз добре просушує, шліфує і покриває лаком. А тоді проколює дірки, в які вставляє зубочистки або сірники, і напо­внює «музикою».

Каже, аби борщівник грав гарно, всередину засипає не лише природні матеріали, ка­мінці, пісок чи крупи, а й бісер. Від того, що всередині, зале­жить майбутній звук. На фініші жінка отвори заклеює карто­ном, а інструмент розмальовує. Загалом на виготовлення одні­єї дощовиці витрачає два тижні.

Фольклористи називають цей музичний інструмент «флейтою дощу». А психоло­ги з його допомогою радять… заспокоювати нерви. «Флей­та дощу», як спів пташок, не­ймовірно позитивно впливає на нервову систему, дозволяє позбутися нервового напру­ження.

Колись дощовиця вважала­ся ритуальним інструментом, яким викликали зливи у засуш­ливих місцевостях. Десь ро­били його з кактусів, десь — із бамбука. В Україні ж — зі стебел соняшника чи борщівника. На Поліссі дощовицю здавна зва­ли «хмарою». Нині ж, кажуть, незамінна на сеансах медитації та для профілактики психічних захворювань. Хоч на Поліссі, де щороку бракує дощу, особливо влітку, варто згадати спів до­щовиці, — щоб не втікали води з рік та озер.