Борщівник Сосновського: «помста Сталіна» чи недооцінений скарб?

Борщівник росте на всій території України — у лугах, вздовж берегів річок та доріг, полів та лісосмуг, на добре освітлених вологих ґрунтах. Рослина не боїться ні морозів, ні спеки. Як стверджують екологи, борщівник легко пристосовується навіть до умов Заполяр’я. Висока рослина з широкою парасолькою, що здатна знищити та змінити цілі екосистеми, стала справжнім екологічним лихом, а могла б бути неабияк корисною.

«Борщівник Сосновського став своєрідним індикатором за­кинутих земель: ним заростають землі, які потенційно мали б оброблятися. Особливо ця проблема загострилася у 90-х роках, коли розпалися великі господарства, і сотні гектарів родючої землі залишилися незасіяними. Тож поки ці землі не стануть ріллею, єдиним господарем на них буде борщівник», — говорить Ярослава Комар, біохімік, кандидат біологічних наук. На­томість борщівник — це не просто високо­токсичний бур’ян, а рослина, цінна за сво­їм складом. Борщівник має високий вміст протеїнів, білків та ефірних олій — до 10% у зрілому насінні. У надземній частині росли­ни міститься значна кількість целюлози, хоч і не дуже високої якості. З борщівника мож­на добувати біоетанол, його прогнозована продуктивність рекордна серед усіх рослин, включаючи теплолюбні: в ідеалі до 25 тис. літрів з гектара. Однак ці властивості рос­лини, можливо, оцінять та знайдуть їм прак­тичне застосування у майбутньому. Наразі ж інша проблема: як зупинити розростання борщівника на полях та городах.

Позбуватися борщівника слід комплексно

З однієї квітки борщівник може розсія­ти до 30 000 насінин. «Проростає до 80% насіння, і сходить воно наступного року, — стверджує Ярослава Комар. — Рослина може 4−5 років рости дуже повільно, якщо місце недостатньо сонячне чи є багато ку­щів, дерев. А якщо насіння потрапляє на незарощену сонячну ділянку, — уже через 2−3 роки тут будуть непрохідні зарості». Як же призупинити розростання борщівни­ка? Найчастіше застосовують кілька ме­тодів: стебла скошують. Однак, стерджує науковиця, це найнеефективніший спосіб боротьби, бо після скошування борщівник розростається ще більше. Ефективніше — навесні викопувати рослину з корінням. Після цього слід зорати чи перекопати землю та посипати гербіцидом проти бор­щівника, адже його насіння залишається у ґрунті протягом 7−10 років. Якщо навесні рослина вже проросла, слід маленьке лис­тя обробити раундапом.

Коли вона вже виросла, то краще її ско­сити, гербіцидом обробити листя, що зали­шилось, і додатково залити розчин препа­рату в порожнисту трубку стебла. Ці методи будуть результативними, якщо проводити їх одночасно на всій площі розростання борщівника упродовж 3−4 років.

Оптимальне вирішення проблеми — дер­жавна програма. Міністерство захисту до­вкілля та природних ресурсів України поси­лається на урядову Стратегію біобезпеки та біологічного захисту на 2022−2025 рр. «До­кумент передбачає реалізацію упродовж 4 років комплексу заходів — від підвищення кваліфікації фахівців з питань біобезпеки та біозахисту і створення системи інфор­мування населення до удосконалення за­конодавства та визначення повноважень державних органів влади», — прокомен­тував завдання програми міністр Руслан Стрілець. Та, окрім голослівних «погодити», «проконтролювати» і т. ін., практичних ре­комендацій цей документ не містить.

Відтак, уся відповідальність покладаєть­ся на власників, користувачів та орендарів земельних ділянок. Знищуванням бор­щівника повинні займатися також дорожні служби, працівники залізниці, водні госпо­дарства та сільські ради. Однак, якщо в на­селених пунктах ситуація ще більш-менш контрольована, то узбіччя міжміських та міжнародних доріг, особливо на заході країни, всіяні величезними «парасолями» борщівника, автівки ж, що мчать повз, роз­носять насіння на сотні кілометрів.

Отрута може призвести до розвитку раку

Найбільша небезпека рослини — вміст сполуки фуранокумарин, адже токсин може провокувати розвиток ракових за­хворювань, а під дією прямих сонячних про­менів сік рослини спричиняє опіки шкіри. Отруйним є навіть пилок борщівника. Його вдихання може призвести до розпухан­ня гортані та задухи. Головними ознаками отруєння борщівником є головний біль, запаморочення, нудота, блювання, підви­щення температури. Алерголог Людмила Стайко наголошує: «Підступність борщів­ника полягає в тому, що під час дотику до листя ніяких неприємних відчуттів не вини­кає, а опіки утворюються через 1 — 2 дні. На ураженій шкірі з’являються червоні плями, а згодом — пухирі, наповнені рідиною, такі ж, як за будь-якого термічного опіку друго­го ступеня. Опіки борщівником — це один із видів фітодерматитів, запалення шкіри, яке спричиняють хімічні речовини, що виділя­ються рослинами. До них можуть приєдна­тися алергічний кон’юнктивіт та риніт, брон­хоспастичний синдром, алергічний бронхіт, токсидермія (гостре запалення шкіри). Че­рез пошкоджену шкіру отрута рослини по­трапляє всередину і відбувається поступове отруєння організму: з’являються слабкість, головний біль, запаморочення, дряпання в горлі, спазми в животі, блювота, діарея (як за харчового отруєння). У людини, схильної до сильних алергічних реакцій, можуть роз­винутися і більш серйозні ускладнення: роз­лади зору та слуху і навіть параліч.

Як надати першу допомогу у випадках опіків?

У найближчі два тижні слід максималь­но оберігати уражені ділянки шкіри від впливу сонячного світла, це знизить важ­кість ураження тканин і допоможе запобіг­ти появі пухирів, обійдеться лише лущен­ням шкіри. Якщо контакт із борщівником залишився непоміченим, що часто тра­пляється з дітьми, і вже з’явилася пляма або пухирі, акуратно промийте уражену ділянку розчином хлоргексидину або фу­рациліну, дайте підсохнути, накладіть не туго суху марлеву пов’язку. Пухирі не мож­на проколювати — це лише сповільнить загоєння і оголить дно опіку. Увага: опік борщівником належить до хімічних, тому протиопікові засоби типу пантенол-спрею не допоможуть! Слід звернутися до ліка­ря, який зможе оцінити ступінь ураження і необхідність госпіталізації.

А тим часом

Народні умільці називають борщівник «північним бамбуком» і стверджують, що високі й міцні стебла рослини з рельєф­ною структурою є прекрасною сирови­ною для виговлення елементів дизайну, флористичних композицій, жалюзі, па­нелей, будівельних блоків. Матеріал не потребує особливої обробки, достатньо його добре висушити та почистити. Май­стри-віртуози виготовляють зі стебел борщівника навіть калейдоскопи та му­зичні інстурменти.