Захоплення малюванням відклала на довгих 55 років

У Львівській обласній бібліотеці для дітей почала діяти виставка картин Анни Мацієвської. Пані Анна — юристка із 40-річним стажем. З дитинства мріяла захищати людей. Ще у школі, коли на очах дітей і вчителів батько бив і принижував свого сина за те, що на нього поскаржилася вчителька, маленька Анна, яка навчалася у 5 класі, закричала: «Що ви робите? Так не можна!». Відтоді її почали називати адвокатом.

А її прагнення справедли­вості і бажання допомагати лю­дям згодом сформувалося у чітке усвідомлення, ким бути після за­кінчення школи. Напевно, не лише Анна Мацієвська вибрала профе­сію адвоката, а й ця професія об­рала її.

Навчання на юридичному фа­культеті стало доленосним і в осо­бистому житті — з майбутнім чо­ловіком вони сиділи за однією студентською лавою, ще студен­тами побралися і в мирі, любові й злагоді живуть уже понад чотири десятиліття.

Із дитинства пані Анна мала за­хоплення — малювала квіти, вино­град і пташок, а на глиняній підло­зі батьківської хати виводила квіти пальчиками. Своє захоплення ма­люванням довелося відкласти на довгих 55 років… Під час каран­тину пані Анна почала малювати картини. Квіти та ангеликів. Тро­хи раніше діти зробили їй подару­нок — п’ять уроків майстер-класів у професійного художника. Анна Мацієвська із задоволенням хо­дила на ті заняття, а згодом поча­ла малювати квіти. Дуже любить братчики, або, як ще їх називають, «анютині очка» (може, тому, що сама — Анна?). У творчому доробку художниці-адвокатеси понад со­рок картин, двадцять з яких вона уже роздарувала. Найперший кри­тик картин пані Анни — її донька Ірина, яка завжди дає об’єктивну оцінку творінням своєї мами. На Ірину ще й покладена важлива мі­сія — «одягнути» кожну картину в рамку та надати їй індивідуально­го шарму.