Із кочової пасіки – мед найсмачніший
За плечима Василя Левка зі села Йосиповичів Стрийського району – майже 40-літній досвід бджолярства. Він – Почесний пасічник України, лауреат Золотої відзнаки бджолярського кругу
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/423428/med.jpg)
Перший вулик Василь Миколайович придбав 1981 року у свого вчителя Михайла Куртого, котрий понад пів століття доглядав медоносних комах. А вже другу бджолину хатину господар змайстрував власноруч. Пригадує, що трудився цілу ніч, адже зранку мав поселити сюди рій.
Пан Василь відкриває сезон 5 травня, а завершує 5 вересня. Нині утримує кочову пасіку, яка постійно переїжджає. Розпочинається збір нектару з квітучих садів, ріпаку. Згодом двокрилки переключаються на акацію, малину. Далі настає період цвітіння липи. Закінчує кочівлю на Верхньодністровській низовині (поблизу сіл Велика та Мала Білина Самбірського району), де десятки гектарів зайняті різнотрав’ям. Тут ростуть іван-чай, осот, буркун, будяки (заввишки понад 2 м). Але переважає на торф’яних болотистих місцевостях золотарник (бо дуже любить вологу). За два місяці з кожного вулика господар отримав по 50 кг унікального, абсолютно чистого меду, у cкладі якого є пилок із 40 видів квітів.
Ентузіаст власноруч модернізував пасіку. До 2000 року реалізовував пакети бджіл. Згодом вирішив змінити напрямок — виготовив павільйони на колесах і взявся мандрувати. Недавно зробив пересувні модулі, де зараз перебуває близько 80 бджолосімей. Ще ж дбайливий чоловік має стаціонарні вулики. Там 18 сімей-виховательок продукують маточне молочко.
Клопотів чимало. Тож на допомогу ґазді приходять дружина Марія, син Микола, дочка Ярина.
Завдяки старанням родина має весняний мед (із садів, ріпаку, акції, малини), липовий, а також лісовий (ожина, іван-чай, плакун верболистий).
Корисні й продукти бджільництва. Великим попитом користується прополісний мед. Для приготування прополіс розчиняють у незначній кількості спирту й настоюють10 днів. Відтак масу слід процідити через марлю й нагріти на паровій бані (щоб випарувався спирт). Залишиться антисептик, котрий подекуди називають м’якою витяжкою прополісу. Його змішують із медом маслоподібної консистенції. Як наслідок, отримаєте чудовий препарат, що застосовується при лікуванні верхніх дихальних шляхів, хрипоти, кашлю. Засіб 5−6 разів на день повільно смокчуть у роті.
Надзвичайно цінне маточне молочко. Ним постійно харчується бджолина матка, тому живе 3−5 років, тоді як робоча бджола — кілька місяців. У людському організмі згаданий продукт підсилює імунну систему. Достатньо протягом 18−21 дня вранці та ввечері (через годину після їди) вживати по 6−15 г маточного молочка.
Не менш ефективний пилок, який містить багато вітамінів та мінералів.
Пергу ж часто називають бджолиним хлібом. Вона зміцнює імунітет, додає сил, відновлює діяльність шлунково-кишкового тракту, печінки, щитовидної залози, поліпшує роботу системи кровообігу.
Зараз популярний екстракт із личинок воскової молі, що чудово зарекомендував себе при захворюваннях дихальних шляхів (особливо тривалому кашлі).
Прополіс дієвий під час лікування недуг порожнин рота, виразок, гастритів, ерозій. Цілюща сила збільшується завдяки домішуванню весняного меду (у жодному разі не гречаного чи липового).
Зазначимо, що кожен різновид меду має своє призначення. Так, липовий вживайте при застудах, різнотравний вирізняється заспокійливими властивостями (достатньо 0,5−1 ложки перед сном).
Доволі цікавий падевий мед, який отримують із солодких виділень комах (насамперед попелиць). Він темного кольору, містить чимало калію, вітаміну В, амінокислот. Такий продукт популярний у Європі (зокрема, Німеччині).