Заморозив сім’ю, щоб… воскреснути!

Американська сім’я вирішила зроби­ти вклад у науку і спробувати… во­скреснути! Аби мати другий шанс на життя, чоловік, дружина та троє синів погодилися на замороження своїх тіл. Вірять, відновляться не лише серцебиття та рух, а й мислення.

На «життя вічне» — 140 тисяч доларів

Зважився на експеримент житель американського штату Вісконсин Ден­ніс Ковальскі. Він — парамедик і прези­дент Інституту кріоніки США. Тож вирі­шив укласти з установою, яку очолює, контракт на «життя вічне». Договір на замороження власного тіла уклав ще двадцять років тому. Пізніше до нього приєдналася дружина Марія, згодом і троє синів.

— Мої хлопці молоді, тому ще цілком не усвідомлюють, що зробили крок у ві­чне життя, — каже Ковальскі.

Вартість процедури на одну людину — 28 тисяч доларів. На те, щоб родина мо­гла возз’єднатися через десятиліття чи століття, Денніс витратив 140 тисяч бак­сів.

— Ми думаємо про майбутню процеду­ру як про поїздку на машині швидкої до­помоги до лікарні майбутнього, — додав медик. — Це пожертвування вашого тіла науці. Донедавна багато речей, які сьо­годні робить медицина, вважалися фан­тастикою. Але наука не стоїть на місці. Впевнений, нащадки зможуть воскреша­ти людей.

Оживлятимуть і домашніх тварин

Останнім часом кріоніка (медичний рух, коли людям пропонують заморози­ти своє тіло, аби потім його можна було «оживити») стала досить популярною. Денніс не перший, хто зважився на таке. Мода на заморожування виникла пів сто­ліття тому! А піонером став американ­ський професор психології Каліфорній­ського університету Джеймс Бедфорд. Він був хворий на рак нирок з метаста­зами у легенях, і його заморозили ще 12 січня 1967 року.

На сьогодні кількість тіл, що зберіга­ються у спеціальних умовах для пізнішо­го відновлення, сягає майже 500. А угоди на «консервацію» вже уклали кілька тисяч ще живих людей. Також піддали заморо­жуванню і сотні домашніх улюбленців тих господарів, які забажали жити вічно, — собак, котів, птахів, шиншил, хом’яків…

Найбільша клініка, яка цим займаєть­ся, працює в Америці. Потужно розвине­на кріоніка у Китаї. Популярне заморожу­вання тіл і в Росії. Якщо в Америці клієнти платять переважно за замороження всього тіла, то сусіди погоджуються, як правило, лише на «консервацію» мозку.

Тканини можуть зберігатися у «термосах» десятки мільйонів років

Як відбувається процедура? Коли лю­дина помирає, їй найперше «викачують» кров. Її замінюють таким собі антифри­зом, що не шкодить тілу людини. Якщо цього не зробити, то під час заморожу­вання кров перетвориться на лід, а його кристали зруйнують тканини. Цю склад­ну операцію проводять одночасно 7−10 медиків, тривати вона може до 12 годин. Після цього тіло занурюють у рідкий азот за температури мінус 196° C! При цьому хімічні реакції в організмі практично зу­пиняються. Заморожені тіла зберігають у спеціальних баках, схожих на гігант­ські термоси. В одному може помістити­ся 9−12 осіб. Учені запевняють: у такому стані біологічні тканини можуть зберіга­тися в «термосах» десятки мільйонів ро­ків.

Як, сподіваються, людина зможе «во­скреснути»? Якщо тіло буде збережене цілковито, у нього запускатимуть мікро­роботів. Ті «ладнатимуть» пошкоджені клітини, тож пацієнт не лише оздоровить­ся, а й помолодшає. Якщо заморозять лише мозок, то зі стовбурових клітин виростять йому нове тіло — здорове. А пам’ять, мова, мислення збережуться.

Зірки влаштовують фальшиві похорони

На сьогодні розморожування людей — лише мрія. Та цілком досяжна, пере­конує лауреат Нобелівської премії Рі­чард Смолл. Він стверджує, що такий «ремонт» і відновлення законсервованих клітин стане можливим через кількаде­сят років. Його колеги не настільки опти­містичні і прогнозують, що медики всьо­го світу витратять на розробку технологій одне чи навіть два століття.

До речі, серед заморожених людей є і знаменитості. Зокрема комедійний ак­тор і телепродюсер Дік Джонс. Ходять чутки, що на процедуру зважилися відо­мий мультиплікатор Волт Дісней і худож­ник Сальвадор Далі. Але, як правило, ві­домі клієнти не вказують своїх справжніх даних і навіть влаштовують фальшиві по­хорони, щоб не піднімати навколо свого імені зайвого шуму.

Хоча сьогодні наука не дає жодних га­рантій, що експеримент вдасться, й мо­зок людини навіть після успішної розмо­розки запрацює без порушень.