«Щодня продавали по 1000 масок. А сьогодні – максимум по 60»

«В аптеки краще не заходити — ціни ростуть як на дріжджах», — обурюються українці у соцмережах. Більшість переконана: власники аптек, скориставшись непевною ситуацією, просто наживаються на покупцях. Але треба визнати: медикаменти в Україні дорожчають постійно. За рік (з вересня 2018-го по вересень 2019-го) вартість мінімального кошика ліків, куди входить 20 позицій, визначених Кабміном, зросла на 11% (або на 45 гривень у грошовому еквіваленті). До кошика входять знеболювальні, жарознижувальні засоби, серцеві препарати, йод, зеленка, бинт, вата, лейкопластир, очні краплі, джгут для зупинки кровотечі, термометр тощо — препарати і вироби медичного призначення, які повинні бути в аптечці кожного українця.

Причиною подорожчання експерти Економічного дискусійного клубу назвали зростання мінімальних зарплат (з 1 січня 2019 року) і зростання купівельної спроможності части­ни населення (за даними НБУ, за 2019 рік обсяг приватних перека­зів в Україні склав майже 12 млрд гривень). У жовтні-грудні подо­рожчання імпортних лікарських засобів пояснювали послаблен­ням гривні — закуповуючи ліки, фармацевтичні фірми закладали курс долара 28 гривень, а не 25. Медикаменти вітчизняного ви­робництва через інфляцію також зросли у ціні на 4−5%. «У червні ліки традиційно будуть коштувати дорожче, ніж у травні, — прогнозу­ють аптекарі. — Наскільки — зале­жить від курсу долара».

Зараз в аптеках — повний «штиль». Не порівняти з тим, що було у перші два тижні каранти­ну…

Обходжу кілька аптек, розта­шованих біля дому. Черг немає. Одна взагалі зачинена. На две­рях висить оголошення — «Роботу аптека розпочне після закінчення карантину».

«У них виручка за день була не більше трьох тисяч гривень — от і закрилися, щоб орендної плати не платити. З власником начеб­то домовилися… Ми наразі пра­цюємо, але як буде далі — невідо­мо. Зараз у нас середня виручка за день — 10 тисяч гривень. Коли оголосили карантин, продавали ліків на 70−80 тисяч. І це — тільки готівкою!» — розповідає провізор пані Ольга. Каже, люди скупову­вали все підряд, але найбільшим попитом користувався парацета­мол. «Купували стільки, щоб ви­стачило на кілька років, — долу­чається до розмови колега пані Валентина. — А за маски мало бійки не влаштовували. Щодня продавали по 1000 масок. За­раз — по 50−60. Маски однора­зові, але їх нерідко по 4−6 тижнів носять. Міняють, коли гумка віді­рветься, або якщо вийшли з дому і забули одягти маску, та й то тіль­ки тому, що без неї у магазини не пускають». Провізори вбрані у маски, але без захисних щитків, які можна побачити на касирах у деяких супермаркетах. Кажуть, з офісу їм привезли цілу каністру санітайзера. Стараються нано­сити його після кожного контакту з готівкою. У рукавичках не пра­цюють.

Попри те, що наприкінці квіт­ня уряд запровадив державне регулювання цін на медичні мас­ки, захисні окуляри, респіратори, парацетамол, етиловий спирт та деякі антибіотики, ходові у час пандемії медичні товари попитом не користуються. У перші тиж­ні карантину добре продавався рослинний препарат, про який в Інтернеті активно поширю­валася інформація, начебто цей засіб здатен боротися із ко­ронавірусом. В Інтернеті активно поширю­валася інформація, що цей засіб начебто здатен боротися із ко­ронавірусом. Через високий по­пит ціна на нього зросла з 300 до 500 гривень. Деякі аптеки брали на реалізацію відразу по 80−100 флаконів. Але коли лікарі почи­нали офіційно заперечувати його ефективність, називаючи «фуф­ломіцином», українці втратили до нього інтерес, а аптеки — взялися підраховувати збитки.

Дезінфекторів практично вже ніхто не купує. Час від часу пита­ють за рукавички. «У мене була комічна ситуація. Зайшла жі­ночка і поцікавилася, чи є у нас у продажу рукавички рожево­го кольору. Запропонувала їй звичайні, білі. Не підійшло, бо маска у неї — рожева, і рукавич­ки хотіла у тон підібрати, — роз­повідає аптекарка пані Юлія. — Маска — пошита з тонкої тка­нини. Така ні від чого не захис­тить. Це — більше як аксесуар». Каже, тепер покупці частіше за багаторазовими масками пита­ють, ще й хочуть, щоб чорного кольору була, бо таку можна… рідше прати.

«У цю пору року добре про­даються протиалергічні препа­рати. Але цього року попит на них мінімальний. Пояснюємо це тим, що люди більше по домів­ках відсиджуються, по парках не гуляють, за місто не виїжджа­ють, тож зі сезонними алергена­ми майже не контактують, — при­пускає завідувачка аптеки пані Вікторія. — До пандемії замовля­ли зі складу по 5−7 великих ко­робок ліків. Зараз одну, та й то маленьку, — буквально кілька по­зицій. Коли вже було відомо, що у країні оголосять карантин, фір­ма „на радощах“ закупила вели­ку кількість жарознижувальних, противірусних препаратів — усе лежить на складі. Може, до ново­го року ці запаси й розпродамо, але фірма на цьому вже нічого не заробить».

Якщо ліки включені до Націо­нального переліку основних лі­карських засобів (5 тисяч торго­вих лікарських засобів з 13 тисяч зареєстрованих), на препарати вартістю до 100 гривень апте­ка може дати максимум 25% на­цінки, від 100 до 500 (включно) — 20%, від 500 до 1000 (включно) — 15% і на дорожчі 1000 гривень — 10%. На препарати з програ­ми «Доступні ліки» — не більше 15%. На препарати з державної програми із забезпечення паці­єнтів з цукровим діабетом — не більше 10%. Аналітичні компанії підрахували: середня роздрібна надбавка на всі медикаменти (у тому числі й ті, що не входять до згаданого переліку) становить приблизно 19%.

«У всіх цивілізованих краї­нах світу держава фіксує пер­винну ціну. У нас цього не відбувається, тому й маємо си­туацію, коли до пандемії купува­ли маски по 86 копійок, а коли попит зріс у рази, нам пропо­нували їх придбати вже за 24−28 гривень, — розповідає за­відуюча ДКП „Аптека № 1“, виконавчий директор Га­лицької аптечної асоціації, головний позаштатний спеці­аліст Департаменту охорони здоров’я ЛОДА з організації і управління фармацією Неоні­ла Бик. — Через непомірні апе­тити постачальників і виробни­ків змушені ставити символічні націнки, щоб хоча б на зарпла­ти працівникам вистачило. Цю проблему можна було б виріши­ти так само, як і це було зробле­но з препаратами, що входять до програми „Доступні ліки“. Одні ліки пацієнт може отри­мати за рецептом безкоштов­но, інші — купити зі знижкою 20−60% (і вартість цих лікарських засобів продовжує падає). Ціни на ці медикаменти чітко зафік­совані, включаючи роздрібну ціну в аптеці. Ані виробник, ані дистриб’ютор, ані аптека не мо­жуть її штучно підвищувати».