«Маски викорис­товували протягом дня, а то й двох, бо їх запас — не безкінечний»

За даними МОЗ, на Covid-19 в Україні захворіло майже 2400 медиків. Це — 20% усіх виявлених випадків! Інфіковані лікарі та медсестри намагаються не афішувати свого діагнозу. «ВЗ» вдалося поспілкуватися зі сімейним лікарем, який заразився коронавірусом на робочому місці. «Погодився на цю розмову, щоб донести суспільству важливий месидж: «Не можна втрачати людяності! Сьогодні захворів ваш сусід, завтра ви можете опинитися на його місці», — каже 29-річний Михайло Данильчук, який живе і працює у Шумську — райцентрі у Тернопільській області.

До пандемії місцева преса писала про нього як про найбільш успіш­ного сімейного лікаря-ФОП в області. Медик зізнається: обрав фах не з власної волі. Усім, хто вчився на дер­жавному замовленні (лікар закінчив Тернопільський національний медич­ний університет ім. І. Я. Горбачевсько­го), наполегливо рекомендували зупи­нити свій вибір на сімейній медицині.

У найвіддаленіший район облас­ті поїхав за скеруванням. Працював у сільській амбулаторії, потім у дер­жавній поліклініці. Два роки тому за­реєструвався як ФОП і підписав уго­ду з Національною службою здоров’я. Каже, це було його мрією — створити приватну клініку, щоб самостійно при­ймати рішення, але таку, щоб пацієнти отримували у ній послуги безкоштов­но. Крім Михайла, прийом у закладі ве­дуть ще дві сімейні лікарки, одна з яких — його дружина.

Коли 3 березня МОЗ оголосило про першого хворого в Україні, Михайло почав обдзвонювати пацієнтів і роз­повідати, як уберегтися від інфікуван­ня. «Засобів спецзахисту ми не мали — прийом вели у звичайних медичних масках і рукавичках. Маски викорис­товували протягом дня, а то й двох, бо їх запас — не безкінечний. На сім пра­цівників — 200 масок, — розповідає Ми­хайло. — До пандемії у лікарнях міг бути максимум один протичумний костюм 1980 року випуску».

— Припускаєте, що саме через це і заразилися?

— Рукавички, маски утилізував згід­но з правилами. Строго дотримував­ся гігієни рук. Але, видно, десь поми­лився.

Інфікувався лікар, ймовірно, 13 квіт­ня. Жінка звернулася до нього зі скар­гами на симптоми ГРВІ. У місті ще не було жодного зареєстрованого випад­ку захворювання на Covid-19. «Симп­томи були легкі, але турбували паці­єнтку довший час. Напередодні візиту жінка збагнула, що не відчуває запахів. Тест на коронавірус у неї виявився по­зитивним», — розповідає лікар.

Через кілька днів Михайло відчув спазми у животі. Думав, що отруївся, але ліки, які прийняв, не допомогли. Поміряв температуру — 36,6⁰С.

За кілька днів симптоми зникли. Більше нічого не турбувало: ні кашель, ні дряпання у горлі. Апетит — хоро­ший, працездатність — висока. Не ро­бив би тесту, якби не контакт із хворою на Covid-19, адже почувався абсолют­но здоровим!

Зараз перебуває вдома на самоізо­ляції. Пацієнтів консультує телефоном. Його дружина також перехворіла у лег­кій формі (кілька днів трималася неви­сока температура). За спостережен­нями лікаря, коронавірусна інфекція нерідко дає про себе знати шлунково-кишковими, неврологічними і навіть шкірними проявами (останні більше характерні для дітей) або й узагалі має безсимптомний перебіг.

«На один лабораторно підтвердже­ний випадок — п’ять заражених, — каже фахівець. — Тобто якщо в Україні, згід­но з офіційною статистикою, понад 13 тисяч хворих, то, ймовірно, їх є 65 ти­сяч. Чому так відбувається? Бо в Укра­їні мало тестують на коронавірус. 5 ти­сяч тестів на день — це „стеля“. Якщо завтра треба буде виконати вдвічі біль­ше, не дамо ради. Тому маємо плато — щодоби виявляємо лише близько 500 нових випадків».

На думку лікаря, як допоміжний ме­тод ПЛР-тестуванню можна застосо­вувати якісні експрес-тести: «Зі швид­кими тестами працюю близько трьох років — проводив пацієнтам тестуван­ня на грип, гепатити В та С, гелікобак­тер пілорі. Майже всі результати були підтверджені лабораторно. Якщо тест провести правильно і не раніше, як на п’яту добу після інфікування, — то буде інформативним».

Наступного понеділка медик пла­нує здати другий ПЛР-тест. «Здається через два тижні після першого, якщо останні п’ять днів не було симптомів, — пояснює. — Хоча зустрічав у літерату­рі дані, що ПЛР-тест може ще 2−3 міся­ці давати позитивний результат — по­при те, що титр антитіл в організмі є високим, людина може виділяти вірус. Про SARS-CoV-2 мало що знаємо. ГРВІ апріорі не може мати безсимптомно­го перебігу, але, як бачимо, Covid-19 є винятком з правил».

«Серед моїх пацієнтів на Covid-19 захворіло 17, — каже. — У тих, хто мо­лодший від 40 років, перебіг захворю­вання є легким або безсимптомним. У чотирьох — важчий. Це пацієнти віком 76, 79 (двоє хворих) та 87 років. Ще один пацієнт (75 років) перебуває за­раз у лікарні. 79-річного пацієнта вже виписали. Деякі з моїх пацієнтів уже одужали. Двічі повторно здавали ана­ліз, і двічі результат був негативним».

Найбільше засмучує лікаря негатив­не ставлення до «ковідних» пацієнтів: «Не всіх хворих потрібно госпіталізува­ти. Якщо симптомів немає або перебіг легкий, людина може залишатися вдо­ма. Але були випадки, коли хворий ви­ходив на своє подвір’я, щоб посади­ти квіти чи подихати свіжим повітрям, а сусіди викликали поліцію. Їх не ціка­вить, що цій людині, можливо, потріб­но допомогти з придбанням продуктів чи ліків. Звісно, коронавірус — це сер­йозно, потрібно триматися на відстані від такого хворого. Але чого точно не потрібно робити — відгороджуватися від нього п’ятиметровим парканом. Як на мене, це — верх лицемірства: прияз­но вітатися з сусідом, коли все добре, і трактувати його як демона, коли він потрапив у біду».

Із 12 травня в Україні пом’якшують карантин. Запитую лікаря, як до цьо­го ставиться. «Думки медиків роз­ділилися. Я вважаю, що з каранти­ну треба виходити. Люди втомилися. Мій син місяць сидить у чотирьох сті­нах і крім „Лего“, книжки і планшета нічого не бачить. Але завдяки каран­тину нам вдалося виграти час, щоб, по-перше, підготуватися (закупи­ти засоби спецзахисту для медиків, апарати ШВЛ тощо), по-друге, уник­нути одночасного напливу хворих. Коронавірус з нами надовго — що­найменше до літа наступного року. Так довго просидіти у карантині не зможемо. Але треба надалі дотриму­ватися дистанції, носити маски і час­то мити руки з милом. Якщо у вас є хронічне захворювання, за наймен­шого погіршення самопочуття теле­фонуйте до сімейного лікаря. Серед померлих у нашому районі (на щас­тя, серед моїх пацієнтів таких немає) практично всі мали серйозні пробле­ми зі здоров’ям. Але могли би ще по­жити, якби не було спускового гачка у вигляді коронавірусу»…