Для європейців Буковель прийнятний, для своїх – не дуже
- 20.03.2020, 10:19
- 7 072
Цей гірськолижний курорт розрахований на тих, хто заробляє мінімум 25 тисяч гривень на місяць

Свій 42-й лижний сезон ми з дружиною вирішили провести на Буковелі. Через Давидів та Бібрку виїжджаємо на Рогатин — серце Галичини, бо звідси майже однакова відстань до трьох обласних центрів: Тернополя, Франківська та Львова. Прямуємо на південь до Франківська. Дорогою проїжджаємо Галич. Якщо Рогатин — це серце Галичини, то Галич — її кровоносна система. Тут протікає Дністер — найбільша річка Галичини. А Збруч, що був кордоном між двома імперіями, є лише її притокою. Місто Галич, у якому проживає близько 6 тисяч осіб, дійсно започаткувало назву Галичина, бо ще до заснування Львова там існувало потужне Галицько-Волинське князівство.
Але чи справді сучасне поняття Галичина асоціюється у нас з маленьким містечком Галичем або великим Галицько-Волинським князівством, що існувало у XII столітті? Ні. Сучасна Галичина — це оберіг української мови та ідеї незалежної української держави. Не маленької Західно-Української Республіки, а Правобережної та Лівобережної України. Саме так це поняття сприймають і наші друзі, і наші вороженьки.
Минаємо Франківськ. Місто активно будується і щорік стає гарнішим. Тільки це і встигаємо усвідомити, як дорога нас вже скеровує на Гуцульщину. Через Богородчани та Надвірну наближаємося до Яремча.
Яремче і до здачі до експлуатації гірськолижних підйомників на Буковелі було туристичним центром Гуцульщини. А наразі відіграє роль райцентру уявної «Буковельщини», країни гірськолижного туризму. Хоч звідси до Буковелю ще їхати солідних 40 кілометрів, Яремче налаштоване і підлаштоване на обслуговування туристів Буковелю. Так само, як і населені пункти Микуличин та Татарів, що розташовані вздовж дороги на Буковель. В Яремчі, наприклад, можна завітати до зоопарку, щоби погодувати оленів, кабанів та численних птахів. Безліч маленьких сімейних готелів у Микуличині є чудовою альтернативою захмарнійоренді житла на самому Буковелі.
Курорт Буковель відповідає європейським стандартам гірськолижних курортів: траси вирівняні ратраками, прохід на підйомники швидкий. Є виділені місця для дітей та початківців.
Але і ціни на підйомники та у закладах громадського харчування європейські і аж ніяк не розраховані на середньостатистичного українця з його середньостатистичною зарплатою.
Ціни на готелі — від 400 гривень за двомісний номер до космічних 15 тисяч. Знайти номер на двох зі сніданком за 700 гривень на день цілком реально. Та беручи до уваги всі витрати, тижневий відпочинок на лижах на цьому курорті розрахований на людей, що заробляють мінімум 25 тисяч гривень на місяць. Тобто не на зарплату пересічного українця. Тут можна почути багато іноземних мов. Для європейців це місце є прийнятним — не дорогим і не дешевим.
Чув, що на будівництво аналогічного курорту у Славському нібито знайшлись інвестори. Він має бути введений до експлуатації за 4−5 років. Це добре, бо конкуренція змусить підлаштовувати ціни на підйомники під середній рівень зарплат в Україні. Тоді цей вид відпочинку стане насправді масовим на радість Уляні Супрун, яка продовжує вболівати за здоровий спосіб життя українців.
…Подорож у зворотному напрямку до Львова займає три з половиною години. Між Галичем та Рогатином знаходиться Бурштинське водосховище, на березі якого стоїть Бурштинська теплова електростанція. Тойфакт, що її колишнійдиректор, Денис Шмигаль, очолив Кабінет Міністрів України, змушує з зацікавленістю подивитися на це сумне видовище після атракційного Буковеля. Зрештою, не можна порівнювати апельсини з яблуками. Буковель — це розважальна індустрія, яка і має світитися усіма барвами райдуги, а Бурштинська теплова електростанція — це промисловий об’єкт, який нагадує про суворі будні шахтарів.
Далі по дорозі велике перехрестя Рогатина, знову Бібрка, Давидів і нарешті кільцева дорога Львова. Що може бути гарнішим за Львів? Ніщо, крім Винник. Повертаємо по кільцевій праворуч…