«Співпраця міста з довколишніми селами відбувається на непрозорих принципах...»
Чи варто створювати об’єднану територіальну громаду в Сокільниках, «біля дверей» обласного центру?
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/401601/sokilfoto.jpg)
Чим ближче до закінчення періоду добровільного об’єднання громад (а це, на думку експертів, має відбутися до чергових місцевих виборів в Україні у жовтні 2020 року), тим більш драматичного присмаку набуває процес децентралізації. У вирі загальноукраїнських «реформ» зазнав тотального «секвестру» і Перспективний план об’єднання громад Львівщини, розроблений Львівською ОДА. Тепер замість двадцяти районів буде… шість — Львівський, Дрогобицький, Червоноградський, Стрийський, Золочівський, Самбірський. А замість планованих раніше 150 об’єднаних територіальних громад — лише 67.
Попередньо такий територіальний устрій Львівщини схвалило Міністерство розвитку громад та територій України. Після цього чиновники ЛОДА провели тритижневе обговорення нового перспективного плану із громадами Львівщини. За словами першого заступника голови ЛОДА Василя Лозинського, команда з ЛОДА відвідала 20 районів, проїхала понад 3 тисячі кілометрів, провела понад 50 годин у жвавих дискусіях із загалом 3,5 тисячі учасників. Враховано низку аргументованих пропозицій, які будуть внесені до проєкту перспективного плану. До кінця листопада має бути сформований дієвий перспективний план Львівської області з метою створення успішних та спроможних громад, та офіційно переданий в Мінрегіон.
Однак не все так просто. На етапі обговорення у районах справа дещо забуксувала. Окремі населені пункти чи громади мають іншу думку, з ким об’єднуватися, ніж та, що їм пропонує перспективний план, спущений «згори». Однак найбільшим децентралізаційним ньюзмейкером на Львівщині стало одне з прильвівських «царських сіл» — Сокільники Пустомитівського району. Населений пункт, розташований за 5 кілометрів від Львова, разом із селами Басівкою і Годовицею хоче створити Сокільницьку ОТГ, не передбачену перспективним планом (згідно із цим документом, Сокільники мають увійти у Львівську ОТГ).
Протест сокільчан розпочався 18 листопада. Тоді страйкком Сокільницької громади пригрозив блокувати ключові автошляхи, створити «нельотні» умови для львівського аеропорту і навіть зупинити роботу насосної станції, яка постачає воду Львову, — якщо ЛОДА не дасть дозволу на утворення окремої Сокільницької ОТГ.
А вже 26 листопада під стінами ЛОДА виросло наметове містечко з барабанами та польовою кухнею. Масштабну безстрокову акцію протесту вже охрестили Децентралізаційним Майданом. До громади виходив перший заступник голови ЛОДА Василь Лозинський, але він не переконав присутніх, що ЛОДА дасть позитивні висновки на створення Сокільницької ОТГ. Відтак голова Сокільницької ОТГ Тарас Сулимко оголосив безстрокову акцію непокори.
Поки одні представники громад протестують під ЛОДА, інші, найбільш спритні, вже почали перерозподіляти обласні ресурси. Під шумок на Львівщині почала приживатися практика перереєстрації комунальних об’єктів області. Львівська обласна рада ще у червні дозволила зміну місця реєстрації Львівської обласної клінічної лікарні на смт Великий Любінь Городоцького району. Внаслідок перереєстрації увесь персонал ЛОКЛ сплачуватиме податок з доходів фізосіб (ПДФО) у Великому Любені. Через це місцевий бюджет Львова втрачатиме щороку 24 млн грн. Львівська мерія «стоїть на вухах»… А тим часом для перереєстрації Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні у село Заклад Пустомитівського району, де мешкає її гендиректор Богдан Чечотка, на сесії ЛОР забракло одного депутатського голосу. Не виключено, що питання підніматимуть на наступних сесіях облради, і тоді голосів вистачить…
Але не лікарнями єдиними. Як дав зрозуміти під час свого річного звіту голова Львівської облради Олександр Ганущин, процес буде розвиватися. Він же повідомив, що дві райради на Львівщині уже теж «змінили прописку» — з райцентрів у села. Як з’ясувало видання ZAXID.NET, Мостиська райрада ще у квітні 2018 року перереєстрована у село Гостинцеве, а Самбірська райрада у січні 2018 року — у село Вощанці. Причина, ясна річ, у грошах, тобто у надходженні ПДФО.
Про особливості децентралізації на Львівщині журналіст «ВЗ» розпитала експерта з децентралізації Львівського офісу реформ Асоціації міст України Віталія Корецького.
— Чому на Львівщині вирішено створити так мало районів — «аж» шість?
— Процес реформування територіально-адміністративного устрою передбачає передачу більшості повноважень на базовий рівень, тобто рівень громад. Тому на рівні районів залишається набагато менше повноважень. Скорочуються райадміністрації, районні ради, і ті адмінпослуги, які були на рівні району, передаються на рівень об’єднаної територіальної громади. Тому необхідність у нинішньому районі фактично відпадає. На рівні району люди будуть отримувати лише послуги вторинної і спеціалізованої медицини, соціальний захист, буде військовий призов. Тому людям немає чого переживати. Постійно збільшується мережа центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів), і вони надаватимуть всі потрібні послуги. Усі довідки вони будуть отримувати у ЦНАПах, які будуть максимально наближені до населених пунктів. Якщо в сьогоднішньому районному центрі, припустимо, Перемишлянах, є ЦНАП, то він не закриється, і люди все одно будуть туди їхати по довідки.
— Чому зараз принципи об’єднання викликають у громадах такий спротив?
— Я у процесі децентралізації — з 2015 року. Брав безпосередню участь у створенні сорока громад і створенні перспективного плану. Громади свого часу не зрозуміли «тренду» — на що їм треба звернути увагу. Зараз, коли етап «добровільності об’єднання» вже закінчується, ЛОДА розробила перспективний план, який відповідає як методиці формування спроможних громад, так і Закону України «Про добровільне об’єднання громад». У нас є громади, розташовані у зоні міст обласного значення, і вони мають, за усіма законодавчими принципами, перебувати у складі міської ОТГ. Та вони «раптом» зрозуміли, що здатні самостійно себе утримувати. Але так не може бути. Є законодавчі акти, які визначають методику формування об’єднаних громад, і вони мають його дотримуватися.
— А що тепер буде, наприклад, із Сокільниками? Вони хочуть створити окрему Сокільницьку ОТГ.
— Сокільники мали чотири роки, аби створити громаду. І лише тепер почали процес. З одного боку, методика не рекомендує створювати ОТГ за п’ять кілометрів від міста обласного значення. Бо більшість мешканців Сокільник отримує послуги (медицина, освіта) у Львові. І більшість мешканців працюють у Львові, залишаючи податки у місті обласного значення. Але нічого від цього не отримують. За ідеєю і концепцією реформ, якщо населені пункти, розташовані у зоні доступності міст обласного значення, залишають там податки, то місто мало би займатися інфраструктурою цього населеного пункту (села). Але за нинішньої влади ми бачимо, що співпраця з довколишніми селами відбувається на не дуже прозорих принципах. Тому сільські голови активно переживають: а що село отримає від об’єднання з містом Львовом? Це правильне питання, оскільки тут немає чітких правил гри.
— Тобто такі громади самі мають домовитися зі Львовом?
— Їм треба домовлятися. І більше говорити з громадою, щоб вона висловилася. Бо Сокільники, звичайно, фінансово потужна громада. Ми потенційно прораховували її бюджет: він високий, може забезпечити достатній рівень функціонування цієї ОТГ. Але тут громада має сама визначитися, чи доцільно створювати за два-три кілометри від Львова ОТГ? При тому ми всі розуміємо, що 40−50% мешканців Сокільників працює у Львові.
— У Сокільниках є автозаправка, мабуть, вважають, що вона їх прогодує.
— Не факт. Цього року вже хотіли забрати акцизний податок із пально-мастильних матеріалів у державний бюджет. І зробити так, щоб держава через Дорожній фонд розподіляла гроші між громадами. Але ще на рік відтермінували цей процес. Що буде, як заберуть цей акциз? В ОТГ бюджетоутворювальним податком є ПДФО — податок на доходи фізичних осіб. У структурі ОТГ Львівської області він становить 60−65%. Тому треба більше акцентувати увагу на те, щоб ПДФО у місцевому бюджеті було якнайбільше. Якщо його менш ніж 50%, то не варто створювати таку ОТГ.
— У чому плюси і мінуси нового адміністративного поділу Львівщини?
— Плюси у тому, що більшість фінансового ресурсу передається на рівень громади, і громади стають фінансово спроможними. Фінансово неспроможних — небагато. Новий перспективний план, який зараз подається на розгляд до Кабміну, складається із 67 громад і є достатньо фаховий. Там лише 5 чи 6 громад «на межі» фінансової спроможності. Не можу сказати, що вони неспроможні, але вони «на межі». А мінусів я особливих не бачу. Бачу суцільний позитив — у плані районів. А в плані громад — є дві-три громади, які потенційно могли би бути включені у перспективний план, щодо них зараз триває експертна дискусія. Але, думаю, вони будуть включені. Тому що Щирецька ОТГ показала свою спроможність, працюючи як об’єднана громада. У Золочівському районі є громади, розташовані на трасі Львів-Тернопіль. У зв’язку з тим, що траса змістилася у бік Курович, є доцільність створення Куровицької ОТГ. А Глинянська ОТГ могла би примкнути до цієї майбутньої громади. Жителі Курович кажуть, що мають усі шанси утворити велику потужну громаду.