«Вони не могли самі піти туди на смерть!»

Жителі села Серетець, котре входить до За­лозецької об’єднаної територіальної грома­ди, у ці дні почуваються осиротілими. Ми­нулої неділі на місцевому цвинтарі вони при велелюдній процесії поховали поруч двох краян, яким, як мовиться, ще жити б і жити. В останню дорогу краяни провели 48-річ­ного Івана Кошина (останнім часом мешкав у Тернополі) та його 28-річного племінника Ігоря Кметя, які померли загадковою смертю на заробітках у Польщі. Їх знайшли мертвими у приміщенні «пшеховальні» — спеціального сховища-ангару для зберігання яблук. Роз­слідуванням резонансної трагедії займаєть­ся районна прокуратура у Раві-Мазовецькій (Лодзьке воєводство). За попередньою версією, йдеться про нещасний випадок. В Україні ж ці смерті обростають неймовірними чутками…

«Два вдихи — і тебе вже немає…»

«Пшеховальня» — велике гер­метизоване приміщення, в яко­му можуть складувати і тривалий час зберігати в ящиках-пеле­тах до ста і більше тонн овочів та фруктів. Навіть через рік поміще­на туди продукція виглядатиме свіжою, такою, ніби її щойно зі­рвали з грядки чи з дерева. «То­варний» вигляд забезпечують завдяки особливій технології: із замкнутого сховища випомпо­вують звичне повітря, натомість вводять туди суміш, яка склада­ється із 92% азоту, 5% вуглекис­лого газу і лише 3 відсотків кисню (пропорція складників може ко­ливатися). Таке наповнення за­побігає розвитку хвороботворних гнильних бактерій, «присипляє» поміщені в ангарі фрукти-овочі — аж поки господар не вирішить по­везти їх на продаж.

Що добре для яблук — згубно для нас з вами. Якщо в атмосфе­рі менше 17% кисню — неможли­во запалити свічку, а людина не­притомніє. При 3% кисню (саме стільки було у сховищі) вона упродовж якихось 30 секунд у конвульсіях гине. Якщо ж кисню було 1% (щоб яблука зберігалися довше), смерть настає миттєво. «Два вдихи — і тебе вже немає…», — каже фахівець із цієї теми Кши­штоф Рутковський, який працює в Інституті садівництва.

Про токсичне, небезпечне для життя середовище у «пше­ховальнях» знають усі поль­ські фермери, які займають­ся садівництвом. Про це вони зобов’язані сповістити робітни­ків, яких наймають до праці. Про цю загрозу нагадують п’ятьма мовами вказівники із зображен­ням черепа при вході у сховища.

Результати експертизи повідомлять через три місяці

Ґміну Садовіце, де стала­ся біда з двома українцями (80 км від Варшави), називають «яблучною столицею». Тамтешні сховища-«пшеховальні» оточені тисячами гектарів садів. Через брак власних робочих рук догля­дати їх поляки кличуть зазвичай українців. Серед цих заробітчан були Іван та Ігор зі Зборівщини.

За даними інтернет-видання rmf24. pl, власник цього коопера­тиву свідчив польським прокуро­рам про те, що українці прибули до нього на роботу у п’ятницю, 8 листопада. Ґазда начебто ска­зав, що до праці вони можуть стати аж із наступного тижня. Розмістив Івана та Ігоря у жит­ловому контейнері на території свого хазяйства, де вони ночува­ли. За словами господаря яблуч­них плантацій, останній раз ба­чився із заробітчанами у суботу, 9 листопада, близько 17-ї годи­ни. А знайшов їх наступного дня — уже мертвими…

Прокурор Лодзької прокура­тури Кшиштоф Копаня перепо­вів розповідь фермера: «10 лис­топада іноземців не було видно ніде. У певний момент звернув увагу на відчинене вікно у без­кисневій коморі з фруктами, яка була розташована неподалік жилого контейнера. Щоб довше зберігати продукцію свіжою, з цієї комори було випомпувано кисень. Виявилося, що у примі­щенні поміж яблуками лежало два тіла. Поруч із чоловіками був ящик з яблуками. Не виключено, вони хотіли набрати собі фрук­тів, не усвідомлюючи, що у цьо­му приміщенні створено умови, в яких неможливо вижити».

Принагідно у Раві-Мазовець­кій пригадали, що аналогічний випадок уже був недавно — від отруєння у «безкисневій комо­рі» загинув 60-річний польський садівник. Фатальною для ньо­го стала мить, коли наважився заглянути в овочесховище че­рез його контрольне віконечко. Такі смерті в яблучних ангарах Польщі трапляються щороку.

Розповідаючи про траге­дію з українцями, польська преса повідомила, що під час огляду місця події двері до сховища-«пшеховальні» були зачиненими. З цього зробили припущення, що українці потра­пили усередину через… вікно. А ще польські правоохорон­ці, оглянувши тимчасове житло українців, знайшли там відкриті пляшки з алкоголем…

Що саме спричинило смерть, розкажуть результати експерти­зи, про які стане відомо через три місяці. За зовнішнім огля­дом тіл, жодних ушкоджень на них не виявлено.

Збирався їхати в Україну на похорон батька…

Деякі з цих озвучених фактів контрастують з тим, що розпо­відають рідні і близькі загиблих. Сестра Ігоря Кметя, Світлана, в інтерв’ю виданню «Новини Тер­нополя — 20 хвилин» повідо­мила, що у фермера, на тери­торії якого сталася трагедія, її брат і вуйко працювали вдру­ге. Той пан зробив їм запрошен­ня. Чоловіки поїхали за кордон ще 14 серпня. Але пан офіційно не оформляв їх на роботу — щоб не платити податків. Світлана стверджує, що коли її брат і вуй­ко виходили на скайп-зв'язок з Україною, не раз показували місце своєї праці і проживання…

А ще, за свідченням Світла­ни Кметь, тіла загиблих у хо­лодильній коморі знайшов не роботодавець, а… водій україн­ського буса. Він приїхав по над­збручанців, щоб везти їх додо­му. Водія викликав 48-річний Іван Кошин. Бо 8 листопада рід­ні повідомили йому, що від ін­фаркту помер його батько. Іван хотів встигнути на похорон…

«Вони не могли самі піти туди на смерть!» — каже Світла­на Кметь. І невдовзі збираєть­ся сама поїхати до Польщі, щоб з’ясувати всі обставини загибе­лі брата і вуйка.

А тим часом у селі загиблих хо­дять розмови про те, що смерть їхніх земляків було інсценізова­но. Що начебто господар не захо­тів платити українцям зароблене за останній місяць (йшлося ніби­то про 3 тисячі злотих — в еквіва­ленті 19 тисяч гривень). Тому на­чебто яблучний фермер позбувся їх у такий жахливий спосіб. Про ці підозри односельців Ігоря та Івана повідомив польський ре­портер Марцін Ковальчик. Рід­них насторожує і те, що згаданий фермер відправив з місця тра­гедії українського шофера, який шукав своїх пасажирів. Господар не хотів, щоб водія про обставини побаченого розпитували слідчі…

Доба у моргу обходилася у 200 доларів

В Івана Кошина залишилися дружина (завуч сільської школи) і 13-річний син. Його племінник Ігор тільки думав про створен­ня сім’ї, зустрічався із дівчиною-тернополянкою.

Для перевезення тіл загиблих земляків і їх поховання жителі Збо­рівщини зібрали понад 80 тисяч гривень. Однак цієї суми, як і ро­динних заощаджень, може забрак­нути для оплати всіх сумних проце­дур. Кажуть, лише за перевезення тіл з Польщі в Україну фірма з на­дання ритуальних послуг запроси­ла дві з половиною тисячі доларів. А доба зберігання тіл у польському морзі коштувала начебто 200 «зе­лених» — таких діб було шість…

Щоб допомогти родинам загиблих заробітчан, відкри­то рахунок для пожертв. Ось його реквізити:

Отримувач: Кметь Світлана Миколаївна

Картковий рахунок:

№ UA243385450000026207000170572

Код отримувача:

3 480 107 823

Установа банку:

Тернопільське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК»

МФО 338 545

Коментар для «ВЗ»

Ігор Балтарович, староста села Серетець

Обидва померлі були дуже позитивними людьми, з гарних сімей. Добрі, врівноваже­ні, приємні у спілкуванні Коли комусь у чо­мусь треба було допомогти, завжди відгуку­валися. Я добре знав Ігоря — працьовитий хлопець, чемний. Спортивний, підтягнутий. Деякі його ровесники люблять зловживати алкоголем, а його я ніколи не бачив напід­питку. Наші села шоковані цією трагедією…

До теми

У кожній п’ятій польській фірмі працює українець

Польська економіка зростає, зокрема за рахунок українських заробітчан. Такого висновку дійшли експерти з Національного банку Польщі та Варшавської школи економіки. З 2014 року, відколи кількість українців у Польщі почала різко збільшуватись, пішов вгору і ВВП країни. Загалом за цей час економіка сусідів зросла на 22%. Майже половина з цієї цифри — заслуга заробітчан.

Кількість працівників на польських підприєм­ствах з 2013 року зрос­ла на 900 тисяч — до 16,5 млн осіб. Враховуючи, що кіль­кість поляків працездатного віку не зросла, а навіть дещо знизилась (через старіння населення), такий бум стався завдяки заробітчанам з інших країн. Насамперед за раху­нок українців, яких у Польщі, за різними даними, від 1,2 до двох мільйонів. За даними агенції з працевлаштуван­ня Personnel Service, трудо­ві іммігранти з України пра­цюють у 18% польських фірм. Якщо йдеться про великі під­приємства, то аж 40% з них наймають на роботу україн­ців. Поки деякі поляки нарі­кають на те, що українців ста­ло надто багато, у польській владі переймаються тим, як втримати тих трудових мі­грантів, які приїхали з України. Бо якщо наплив мігран­тів скоротиться, знизяться і темпи зростання ВВП Поль­щі. «Поліпшення економічної ситуації в Україні повинно пе­решкоджати еміграції її жи­телів. А нестабільна ситуа­ція більшості іммігрантів, які працюють у Польщі, створює ризик того, що вони підуть, коли зовнішні умови змінять­ся», — пише польська Gazeta Wyborcza.