«Безпека, Європо!»

Невдовзі 1 січня, а з ним і «зміна караулу» у Раді Європейського Союзу. У другому півріччі 2024 року в ЄС головувала Угорщина, а з початком 2025-го це робитиме Польща. Головування Будапешта, позиція якого по кількох позиціях, зокрема щодо військової і фінансової допомоги Україні, кардинально різниться з позицією решти держав-членів ЄС, нічим «проривним» не запам’яталося… А яким буде піврічне головування в Раді Європейського Союзу сусідньої Польщі?

Чи не головною подією піврічного го­ловування Будапешта стала… об­струкція, яку депутати Європей­ського парламенту влаштували в його стінах угорському прем'єр-міністру Ор­бану. Той виголосив у ЄП «програмну» промову без згадки про Україну, яка ге­роїчно протистоїть російській агресії, а обурені євродепутати дружно й натхнен­но заспівали Орбанові «Белла, чао!». Мовляв, недовго ще тобі, путінський по­сіпако, очолювати уряд, адже навесні 2026 року на парламентських виборах в Угорщині переможе опозиційна зараз партія Петера Мадяра…

Як розповів польський міністр у спра­вах Європейського Союзу Адам Шлап­ка, своє головування у ЄС Варшава роз­почне під гаслом «Безпека, Європо!». Розповідаючи про плани польського го­ловування, Шлапка заявив: «Гадаю, усі в Брюсселі та в європейських столицях усвідомлюють, наскільки важкий час пе­ред нами, скільки викликів перед Євро­пою. Попри це, польського головування у Раді ЄС очікують не зі страхом, а з на­дією».

Шлапка повідомив, що Польща, го­ловуючи в Раді ЄС, прагнутиме привер­нути увагу до всіх важливих питань, які можуть становити загрозу для Європи. А значить, про війну в Україні Євросоюз за польського головування точно не за­буде… «Сьогодні немає нічого важливі­шого, ніж взяти на себе відповідальність за нашу спільну безпеку», — наголосив Шлапка.

Про засади польського головуван­ня в ЄС ішлося в грудні на варшавській зустрічі між прем'єр-міністром Поль­щі Дональдом Туском із президенткою Європарламенту Робертою Мецолою і лідерами політичних груп ЄП (тобто чле­нами Конференції голів Європейського парламенту). Туск підтвердив: польське головування в Раді ЄС буде присвячене насамперед безпеці.

Польський прем'єр наголосив: у ці тривожні й нестабільні часи (біля кор­донів ЄС тривають збройні конфлікти, в Україні й на Близькому Сході), євро­пейські держави просто зобов’язані тіс­но співпрацювати. «Європа все ще має шанс бути найбезпечнішим і найстабіль­нішим місцем на Землі, — заявив, зокре­ма, Туск. — Переконаний, ми знайдемо спільну мову там, де це буде необхідно. Енергетика, клімат, продовольство, під­вищення обороноздатності Європи в ці­лому та її держав-членів, трансатлан­тичне співробітництво, політика щодо російсько-української війни, — усюди нам доведеться піднятися над традиційними поділами. Маємо пам’ятати, що саме від нас залежить безпека цілого континен­ту».

Своєю чергою, президентка Євро­парламенту Роберта Мецола нагадала: останні три роки головною темою диску­сій у ЄС є російська агресія проти Украї­ни й відповідь на неї з боку євроспільно­ти. «Це брутальна війна, яка демонструє, що нам треба посилити нашу зовнішню й безпекову політику, — підкреслила Мецо­ла. — Якою би критичною не була зараз ситуація, мусимо діяти разом — як Євро­пейський Союз».

Без сумніву, для України польське го­ловування в Раді ЄС буде набагато кра­щим від угорського. Орбан бачив го­ловною проблемою неконтрольовану імміграцію, а для Туска такою пробле­мою буде безпека. А значить, війна в Україні, яку Будапешт, головуючи в Раді ЄС, волів не помічати, для Варшави точ­но буде пріоритетом.

«Слабкість Шольца й Макрона відкриває простір для Польщі»

«Критичний момент», — констатує іспанська газета El Pais, пишучи про те, що з 1 січня 2025 року головування в Раді ЄС перейде від Угорщини до Польщі. Ви­дання має на увазі, зокрема, суперечливе ставлення до України й НАТО обраного президента США Трампа…

«Слабкість Шольца й Макрона (федерального канцлера Німеччини й прези­дента Франції. — А.Є.) у поєднанні з погіршенням франко-німецьких відносин відкриває простір для Польщі у формуванні майбутнього ЄС, — вважає оглядач El Pais. — Природа не терпить порожнечі, і те саме можна сказати про Європейський Союз. Вакуум, який залишили Франція і Німеччина внаслідок політичних криз у цих країнах, починає заповнювати Польща. Можливо, саме Варшава покликана на роль центральної сили в новій Європі».

На думку El Pais, однією з головних переваг Польщі є її економіка, яка впевнено розвивається, а також те, що, відчуваючи мілітарну загрозу з боку росії, Польща активно озброюється. Поза тим, Варшава бере активну участь у різних міжнарод­них форматах, починаючи від відновленого Ваймарського трикутника (Німеччина, Польща, Франція. — А.Є.) і закінчуючи країнами Північної Європи та Балтії («ново­спечене» об'єднання NB8 — Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція, Латвія, Литва, Ес­тонія і Польща. — А.Є.).

«Політична довіра до Польщі посилюється також її поверненням на демокра­тичний і проєвропейський курс після створення уряду Туска», — зазначив у розмо­ві з El Pais професор паризького університету SciencesPo Жак Рупнік.