Як запобігти поліомієліту? Вакцинуватися!

У цивілізованому світі ця недуга вважається практично подоланою, водночас в Україні періодично фіксують її спалахи. Чому так відбувається? Про це розповідає лікар-епідеміолог Львівського міського відділу обласного лабораторного центру МОЗ України Ірина Кручковська.

«Поліомієліт — це гостре ві­русне захворювання, яке може призвести до паралі­чу. Незворотні порушення виникнуть, якщо вірус проникне у нервову систе­му, ушкодить сіру речовину спинно­го мозку. Найгірше те, що хвороба при цьому ніяк не виказуватиме себе, тоб­то матиме безсимптомний перебіг», — каже лікар.

Тривалий час людство було безсиле проти цієї недуги. У середині ХХ століт­тя у США виявляли понад 50 тисяч ви­падків зараження. Така сама ситуація спостерігалася практично у всіх євро­пейських країнах. Нічого дивного: вірус швидко поширюється, ним легко зара­зитися.

Учені і медики вирішили об’єднати зусилля і у короткі терміни створи­ли вакцину проти поліомієліту. Завдя­ки масовій вакцинації епідемію вдалося подолати. Якщо у 80-х роках кількість випадків зараження становила понад 400 тисяч, то вже після 2001 року цей показник знизився до 1000.

«А от в Україні ситуація досі вигля­дає тривожною, оскільки лише незна­чна частина населення вважає необхід­ним робити щеплення від поліомієліту, — каже Ірина Кручковська. — Якщо до 50-х років (коли не було вакцинації) в Україні реєстрували протягом року по­над 3 тисячі випадків паралічу (!), то за­раз — не більше 7−8».

Перші два щеплення роблять інак­тивованими поліомієлітними вакцина­ми (ІПВ), третє — оральною вакциною (ОПВ). «У світі найнижчий рівень охо­плення вакцинацією проти поліо дітей першого року життя зафіксовано у Ніге­рії — 33%, та Україні — 52%», — такі сумні дані озвучують у ВООЗ .

«Майже у 95% випадків поліоміє­літ ніяк не проявляється. Приблизно у 3−4% випадків „маскується“ під киш­кову інфекцію або інфекцію дихальних шляхів. Найскладніша форма поліомієліту — паралітична, коли вірус прони­кає у нервові клітини, що відповідають за роботу м’язів, розвивається в одно­му випадку з 200. Гострий млявий пара­ліч виникає раптово. Хвора людина не може ходити, а інколи — навіть вільно дихати, бо вражатися можуть і ті нервові волокна, які відповідають за робо­ту м’язів грудної клітки», — пояснює фа­хівець.

Поліомієліт — хвороба «брудних рук»

Джерелом інфекції є хворий або но­сій вірусу, який сам не хворіє, але зара­жає інших. Збудник виділяється через рот протягом кількох діб, а потім — із ви­порожненнями (кілька тижнів, а іноді й місяців). Заразитися можна повітряно-крапельним шляхом, але частіше інфі­кування відбувається фекально-ораль­ним шляхом (при потраплянні вірусу в організм через забруднені руки, їжу).

Спалахи поліомієліту, як правило, фіксують у літньо-осінні місяці. У групі ризику — діти віком від шести місяців до п’яти років.

Перебіг захворювання можливий як у досить легкій формі, так і у вкрай важкій. Для поліомієліту характерна го­стра початкова стадія, яку ще назива­ють предпаралітичною. Симптоми — го­стрий початок, стрибок температури, шлунково-кишкові розлади, катараль­ні прояви — виникають на 7−14 день піс­ля інфікування. Досить часто виника­ють сильний головний біль, млявість, блювота, висока втомлюваність, сіпан­ня м’язів, сонливість або, навпаки, без­соння, біль у м’язах спини та у хреб­ті. Такий стан може тривати від трьох до п’яти днів. Якщо попередньо була проведена вакцинація, захворюван­ня завершується на цій стадії, і хворий одужує (медики не припиняють наголо­шувати: жодна вакцина не захищає від хвороб, але захищає від ускладнень та смерті).

У разі відсутності вакцинації настає друга стадія — паралітична. Темпера­тура тіла знижується, сильний біль у м’язах припиняється. Паралічі і паре­зи (часткові паралічі) виникають зазви­чай у нижніх кінцівках. Рідше уражають­ся м’язи шиї, тулуба, черевного преса, дихальної мускулатури. Тонус м’язів істотно знижується. Через один-два тижні можуть виникати вивихи суглобів і м’язова атрофія.

Третя стадія — відновна — триває від чотирьох до шести місяців, після чого темп відновлення різко знижується і за­лишаються м’язові атрофії та контрак­тури (обмеження рухливості суглоба).

Четверта стадія — залишкові яви­ща. Для цієї стадії характерні залишко­ві стійкі мляві паралічі, деформації, ви­кривлення хребта, контрактури.

Ймовірність, що хворий помре, — від 5 до 25%. Смерть настає переважно внаслідок паралічу дихальної мускула­тури.

Як відомо, будь-якій хворобі легше і дешевше запобігти, ніж боротися з її наслідками. У випадку з поліомієлітом ситуація виглядає ще драматичніше. На жаль, вилікуватися від нього немож­ливо. Але є й хороша новина: поліоміє­літу майже зі 100% вірогідністю можна запобігти. «Як це зробити? Вакцинува­тися!» — підсумовує Ірина Кручковська.