«Після гомика піти в туалет, то ти вмираєш...»

Відео, на якому вчителька христи­янської етики СШ № 93 Мирослава Стецюк веде відверто гомофобські розмови з учнями восьмого класу, шокувало громадськість Львова. Це відео зняла одна з учениць школи на телефон, згодом виклала його у соцмережі Instagram.

Вчителька у своєрідний спосіб роз­повідає дітям про гомосексуалістів. «Ви знаєте, що таке статеві орга­ни? — запитує у дітей. — Що носить чоло­вік у своїй спермі? Це сам Господь Бог з неба дав. А він то пхає куди? Там де що, де гівно? І що народжується з того? Уро­ди! Гади! Після гомика піти в туалет, то ти вмираєш…».

Журналістка Вікторія Балицька запи­тує на своїй сторінці у Facebook: «Вчителі сектанти? Уроки магії чи вербування ди­тячих сердець?

Варто звернути увагу батькам! Мене здивували три нюанси: специфічна ма­нера розмови вчительки. Її зовнішній ви­гляд. Не сучасний і типовий для певних субкультур. На столі у класі горіла свічка на тризубому підсвічнику… Навіть якщо не брати до уваги те, що вона говорить, то все це виглядає дещо моторошно. Хіба на уроках християнської етики па­лять свічки?".

Прокоментував скандальне відео і журналіст Степан Грицюк: «Зовнішність вчительки та її монолог мають ознаки належності до духовної течії з ознаками секти Гарафини Маковій. Послідовники обов’язково мають носити хустки, довгі спідниці. У 2011 році Українська право­славна церква засудила вчення Маковій як окультне і нехристиянське. Наприклад, вчення забороняє мати піаніно, брати до рук жолуді і пити з горла пляшок, бо фор­мою вони нагадають дітородні органи… (Згідно зі вченням, не можна проводити операції навіть за смертельної загрози. Не можна використовувати телевізор, телефон, електроприлади. Не можна ви­користовувати пральний порошок, бо «він порушує енергетичний обмін люди­ни, створений законами Неба». Навіть не можна пити чай. — Авт.).

«Йдеться не лише про риторику і одяг, — каже Степан Грицюк. — У них темі го­мосексуалізму дуже багато присвячено. А ще вони мають у Чернівецькій області своє видавництво, видають багато книг і продають їх під львівськими церквами. Донедавна завжди стояли під церквою Андрія. Певно, і зараз стоять».

«Це не «полювання на відьом, — про­довжує тему Вікторія Балицька. — Але люди, які мають такий рівень інтелек­ту та духовності, що можуть стати по­слідовниками окультних сект, не мають навчати дітей. Належність вчительки з відео до якоїсь духовної течії — лише припущення, версія. Але прошу пере­вірити її. Як і причетність послідовників Маковій до освіти в наших школах та са­дочках».

Після того, як відео з’явилося в Інтер­неті, колишні випусники обурилися. Пані Наталя, яка закінчила школу у 1992 році, пише: «За мого навчання Мирослава Данилівна була цілком світською вчи­телькою. Навіть елегантною і всебічно розвиненою. Сильна особистість. Мож­ливо, було якесь потрясіння у житті…».

Анна, яка закінчила школу у 2010 році, розповіла: «Це Педагог, Викладач і Лю­дина (і це все з великої літери). Вона викладала у нас українську мову, укра­їнську літературу, християнську етику і була моїм класним керівником».

«Ми тонули у її словах про українську культуру, про нашу національну іден­тичність, — веде далі Анна. — Думаю, ві­део змонтоване і вирване із контексту. А ще більш ніж помітно, що її провокувала групка дівчат на перерві, які намагалися з цього всього посміятися».

Колишній випускник, Олександр, на­віть припустив, що скандальне відео з’явилося, аби вигнати вчительку пен­сійного віку зі школи, мовляв, на її місце знайшли заміну…

Мама колишнього учня цієї школи Со­ломія Весоловська написала таке: «Як фахівець пані Мирослава — бездоган­ний вчитель. Як людина теж добра, чуй­на. Але те, що вона є прихильницею Га­рафини Маковій, — це правда. Я мама дитини, яка навчалася у СШ № 93. І пані Мирослава була керівничкою класу. Вона ще тоді проповідувала ті вчення, син мені розповідав про це. Я поруши­ла це питання на зборах у розмові з вчи­телькою. Але вона заперечила, що гово­рить дітям про таке. Та реакція виказала справжні справи. Батьки не відреагува­ли, тож все тривало досі. А синові я дала свої настанови… Добре, що він адекват­но відреагував».

У вівторок вранці я пішла у школу № 93. Коли підходила до навчального закладу, побачила дітей, які без верх­нього одягу бігли вулицею (було досить холодно). Один хлопець сказав мені, що школу заміновано… Біля навчального закладу — пожежники, кінологічна служ­ба. Вхід у будівлю перегородили стріч­кою. Уроки скасували, дітей відпустили додому. На щастя, дзвінок у школу про «замінування» виявився хибним…

Спробувала поговорити з директо­ром школи та вчителями. Педагоги сто­яли невеличкими групами і не розходи­лися.

«Вона бездоганний фахівець-мовник, — каже одна вчителька. — Чи змонтова­не відео? Якщо й змонтоване, то там є її пряма мова, — це найгірше. Коли ми ді­зналися, одразу провели нараду з бать­ками. Директор дала вказівку, розроби­ла графік, вчителі по черзі ходили до неї на уроки… Уроки як уроки…».

Учителі кажуть, що зазвичай уника­ють гострих тем з дітьми. Наприклад, не говорять про політику. Директор школи Олеся Мандзюк пояснює: «Після уроку діти залишилися, почали ставити запи­тання. Пані Мирослава в силу своїх ре­лігійних переконань і емоційності дозво­лила собі висловлювати власні погляди не у зовсім коректній формі. Або навіть у зовсім некоректній формі… Потім ді­вчинка повибирала з цієї розмови найпі­кантніші слова, моменти. Склеїла це все докупи. Поширила у мережі. Вирішила так пожартувати…».

Від працівниці відділу освіти, яка ви­явилася на місці «замінування», дізна­лася, що директора і Мирославу Сте­цюк вже притягнули до дисциплінарної відповідальності. «Ми це відео побачи­ли в Інтернеті, — пояснила чиновниця. — Всі погоджуються, що вчителька не мала права так висловлюватися».

Заступник директора школи розпо­віла, що нічого дивного за Миросла­вою Стецюк не помічала. Хоча і бачила у її кабінеті полицю з книжками Гарафини Маковій… «Осип Маковей мені як мов­нику відомий, — каже пані Наталя. — На цю книжку не звернула уваги, думала, може, якась помилка».

Решта вчителів відмовлялися гово­рити на тему скандального відео. Лише одна педагог відреагувала: «Боляче. Ця людина не заслужила такого ставлення. Така розумна, начитана, відома у Льво­ві. Перед пенсією так людину принизи­ти… Діти її спровокували. Вони знають, яка вона побожна, возить їх на прощі».

До кінця навчального року Миросла­ва Стецюк пішла на лікарняний. А мо­більного телефону у неї немає…

Колишня учениця цієї школи у при­ватній розмові з журналістом «ВЗ» роз­повіла, що мала з цією вчителькою по­стійні конфлікти. «Вона такі речі на уроці говорила, що я не могла це чути, просто виходила з кабінету. Вона казала, що губи малювати — гріх, телевізор дивити­ся — гріх, короткі спідниці носити — гріх… Коли на перерві мене бачила у коридорі, то здалеку мене хрестила, мабуть, вва­жала, що я страшна грішниця. Дівчина каже, що саме через цю вчительку вона стала агностиком…

А тим часом…

Християнську етику на Львівщині ви­кладають у навчальних закладах понад десять років. Цей предмет є факульта­тивним (батьки пишуть заяву, і дитина може не відвідувати цей предмет, напри­клад, через певні релігійні переконання). Хоча оцінки з предмета виставляють.

Є ті, хто проти таких уроків. Зокре­ма, через те, що батьки і учні мають різ­не віросповідання. А підручник з христи­янської етики не охоплює всіх конфесій. Інші, навпаки, — намагаються зробити цей предмет обов’язковим. Свого часу таку пропозицію виносили на сесію місь­кої та обласної рад фракції ВО «Свобо­да». Але пропозиції не підтримали.