Сірка-Зірка крок у крок ходить за своїми новими господарями

Широкого резонансу набула подія, яка трапилася днями у Львові. Двоє учнів професійного училища комп’ютерних технологій та будівництва, 15-річний Роман Жеребецький та 16-річний Богдан Тодерюк, зняли жорстоке відео у під’їзді багатоповерхівки, що на вул. Лінкольна, 29. На кадрах, які хлопці виклали у соцмережі, видно, як вони з вікна дев’ятого поверху… викидають кота. Тваринку, яка віднедавна з’явилася у цьому районі, підгодовувала місцева мешканка, пані Катерина.

До поліції звернулася з за­явою зоозахисниця Андріа­на Байло. Поліцейські відкри­ли кримінальне провадження за фактом виявленого відеоза­пису у соціальній мережі за ч.1 ст. 300 (ввезення, виготовлен­ня або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національ­ну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання, передбачене санкці­єю статті, — до трьох років обме­ження волі.

«Є більше шансів, що ця спра­ва матиме перспективу, — каже Андріана Байло. — Бо кіт живий, і у юридичній площині жорстоке по­водження з твариною неможливо буде довести. У нас немає суд­ветекспертизи. Довести моти­ви злочину також вкрай складно. Я інформуватиму, як просувати­меться ця справа на своїй сторін­ці у «Фейсбуці».

Поки усі обговорювали факт знущання з кота, зоозахисники знайшли для бідолашного кота господарів. Взяла до себе кота львівська журналістка Оксана Сахаревич.

«Я побачила це страшне відео у соцмережах і жахнулась, — ска­зала журналісту „ВЗ“ Оксана Са­харевич. — Не вірила, що після такого киця виживе. Та коли про­читала у коментарях, що жива, одразу вирішила, що мусимо за­брати її собі. У нашій сім’ї тварин люблять, тому я була впевнена, що мої рідні мене підтримають. Так і було. Вже наступного дня ми забрали Сірку у волонтерів. Вона швидко адаптувалась, з усіма подружилася. Вдома у нас є ще один котик — Васька. Минулого року ми знайшли його кошеням у кущах — голодного і знесиленого. Наші діти його побачили і прине­сли додому (в Оксани — дві доне­чки. — Авт.). Тепер ми принесли Сірку. Ми її обстежимо десь у кін­ці тижня. Хочу, щоб вона трішки адаптувалась і заспокоїлась. А то забагато стресів».

Запитую Оксану, що думає про кривдників? «Можливо, тут про­блема у вихованні, — каже жур­налістка. — Коли я була малень­кою, мої батьки також врятували котика, з якого тоді познущали­ся діти. У нього була зламана і об­горіла лапа. Ми підібрали його і теж возили до лікарів, виходжу­вали. Мені пояснювали тоді, як треба ставитись до тварин, на­приклад, показували, що таке до­бро! Тепер у мене теж є діти, і ми теж разом беремо участь у цьо­му процесі. Я показала їм відео, пояснила, що це неправильно… Напевно, цим двом підліткам не­достатньо уваги приділили у по­трібний час. Мені їх шкода… Якщо у них немає жалості до безпорад­них тварин, то, можливо, у дорос­лому віці вони можуть зробити таке і з людиною…».

Психолог Христина Бавши­на (вона консультує складних підлітків) каже: «Основним фак­тором, що породжує підлітко­ву жорстокість, можна вважати певні стосунки у сім’ї, виховання з боку батьків. Далі — негативний вплив друзів, вулиці, вчинення правопорушень тощо. Психоло­гічна допомога потрібна не лише цим підліткам, а й їхнім батькам».