Потвора на ім’я «Момо»
В інтернет-мережах з’явилася нова небезпечна гра. Експерти б’ють на сполох: її мета — довести дітей і підлітків до самогубства
Нова смертельна гра «Момо» — аналог «Синього кита», про якого останнім часом уже не чути. Хоча факти самогубств серед підлітків, які захопилися «Синім китом», були зафіксовані. Відомо також, що відео смерті адміністратори продавали на чорному ринку… Хто ж така ця «Момо»? Про нову небезпечну гру журналісту розповіла засновниця і викладач київської Школи дитячої безпеки, психолог Анна Носач.
Нова гра поширюється через додаток WhatsApp (безкоштовна програма обміну повідомленнями). Коли «Момо» з’являється у контактах, починає надсилати моторошні фотографії та тексти, наприклад, тіла після автокатастроф. Часто такі знімки надходять у нічний час.
Після такого «пресингу» «Момо» стверджує, що знає про людину все: адресу, вік, ім’я. Після цього «Момо» дає своїм співрозмовникам різні завдання, наприклад, спуститися у підвал. При цьому обіцяє, що більше не буде турбувати, якщо завдання буде виконано… Фінал гри — підліток має накласти на себе руки. Якщо дитина відмовляється виконувати завдання, їй погрожують та залякують…
В Аргентині життя самогубством покінчила 12-річна дівчинка. Поліція пов’язує смерть із цією небезпечною грою. Як розповіли у поліції, аргентинській дівчинці надіслали фото ляльки у крові і наказали зробити те саме із собою…
«Якщо у You Tube набрати пошуковий запит „Момо“, то знайдете тисячі лякаючих відео, де підлітки намагаються зателефонувати або написати страшилці „Момо“, — розповідає Анна Носач. — І вона нібито відповідає і починає залякувати, стверджуючи, що вона все знає про дитину. Такі відео притягують багато уваги молоді, тому відеоблогерам це вигідно. Вони маніпулюють дитиною і тим самим підвищують свою популярність. Але всі ці відео — фейки».
Цікавлюся у експерта, хто створив «Момо»? «Момо — бот, створений японським хакером. У Японії його вже знешкодили, — пояснює пані Анна. — Через високу швидкість навчання і знання кількох десятків мов цього бота визнали агентом штучного інтелекту. Початкове джерело може втратити активність, проте це не виключає того, що трансформовані клони „Момо“ будуть виникати і продовжувати свою деструктивну діяльність. Найнебезпечніше, що зараз популярністю цієї страшилки користується багато хакерів, які створюють клони „Момо“ і можуть завдати реальну шкоду допитливим дітям та їхнім родинам, дізнавшись особисту інформацію і використавши її у злочинних цілях, наприклад, з метою шахрайства».
На батьківських форумах є реальні історії батьків і дітей, які стикалися з «Момо»: «У моєї 11-річної доньки істерика з цією „Момо“. Їй подруга кинула на телефон. Жодні мої слова про те, що це банальна картинка, на неї не діяли. Знищила Instagram, уже не дивиться блогерів — це єдиний плюс. Такі ігри дуже діють на дитячу психіку. Я не сподівалася від своєї доньки таких сильних емоцій».
«Іван розповів, що боїться «Момо», — пише ще одна мама. — Каже, що боїться спати, якщо двері у його кімнату зачинені. Я вирішила почитати, що це таке.
Схоже, цей «вірус» вигадав «геніальний» психопат. Я подумала про те, що телефон — це щось на кшталт зброї, через нього можна керувати дітьми…".
За інформацією поліції, фактів самогубств, пов’язаних з «Момо», в Україні не зафіксовано. «Деяким дітям цікаво обговорювати цю гру, щоб бути на новій „модній“ хвилі, — каже Анна Носач. — Дехто поділився з батьками своїми хвилюваннями і розповів про те, що їх лякають розмови про „Момо“. Інші бояться спати або залишатися наодинці у темній кімнаті. Є підлітки, які висміюють існування „Момо“ і її методи, але більш чутливі і довірливі діти лякаються цих історій. Також є підлітки, яким просто цікаво перевірити власну сміливість, і тому вони шукають собі пригод. Особливо у зоні ризику діти, які мають менш довірливі стосунки з батьками, а також малюки, які чують від старших про небезпечну потвору, адже у них ще не розвинене критичне мислення».
У львівській кіберполіції про «Момо» уже знають (такі повідомлення надходять до користувачів соцмережами). Щоправда, конкретних фактів щодо цієї страшилки, зокрема, хто поширює гру, поліцейські наразі не мають. «Як на мене, все це вигідно популяризувати блогерам і шахраям. Але висновки має зробити кіберполіція, — упевнена психолог. — Є версія, що перші згадування про „Момо“ з’явилися в Інтернеті у відеоблогах одразу десяти різних іспанських „геймерів“, які розповіли, що нібито з нею обмінювалися повідомленнями, через які вона їх залякувала. Таке вкидання інформації у мережу мало стати рекламною кампанією нової гри, мобільного додатку Momo The Horror Game. Не виключено, хтось у такий спосіб вивчає вплив інформаційних технологій на психіку людини».
Анна Носач радить батькам бути пильними. Варто запитати дитину, що вона знає про «Момо» і з’ясувати, що вона думає і відчуває з цього приводу. А також попередити, що від цієї гри неприємності можуть бути у всієї родини, — адже за цим «аватаром» може приховуватися психічно хвора людина. Але при цьому достатньо знайома з технічними засобами, які дозволять відстежувати користувача, дізнатися його адресу або дані платіжних карток. Домовтеся про те, які ігри, канали дозволяєте дитині, і що є забороненим з огляду на безпеку цілої родини. Також нагадайте дитині, що вона завжди може звернутися до вас, якщо її щось налякало або засмутило, і пообіцяйте при цьому не сварити її.
