Україна може встановити рекорд з врожаю!

У середу, 2 травня, температура в Україні побила рекорд. У Марокко, Алжирі, Тунісі, Іспанії та Португалії було +10°C +16°C, а в Україні — +25°С, а в деяких регіонах і усі +30°С! Весни, як такої, цього року не було: зима перейшла у літо. На календарі — перші числа травня, а бузок уже відцвітає (хоча зазвичай цвіте наприкінці травня). Каштани вже тішать око цвітом, хоча час їхнього цвітіння — середина травня. За останні 100 років клімат змінюється швидше, ніж за всю історію існування планети! Відбувається це через викиди вуглецю в атмосферу Землі. Зміни клімату зміщують пори року.

Якщо літо тепер починатиметься у квітні, осінь може починатися у серпні…

Експерти запевняють: те, що рослини «прокинулися» завчасно, жодним чином їм не зашкодить. Просто швидше відцвітуть і дозріють. Зашкодити можуть лише травневі заморозки. Як це було торік. Приміром, у яблунь, слив, груш і вишень найбільш критичною у фазі цвітіння є температура -2°С.

«Ранні кісточкові культури вже відцвіли, а от плодові дерева тільки починають. Щороку починають плодоносити нові сади. Якщо у наступні два тижні не буде заморозків (травень любить полякати короткочасним зниженням температури ґрунту і приземного шару до 0 °C і нижче вночі при плюсовій температурі удень. — Авт.), встановимо новий рекорд з врожаю», — ділиться припущеннями з «ВЗ» голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

Чого може забракнути цього року — це персиків. «Персик — рання культура. Рух соку починається у цього дерева одним із перших. Наприкінці січня — на початку лютого було тепло, а у кінці місяця вдарив мороз -20°С, який міг ушкодити дерева», — каже Дмитро Крошка.

А от посівна кампанія в Україні через вибрики погоди цього року стартувала на місяць пізніше. Якщо у 2017 році сіяти почали 9 березня, то у 2018-му — 4 квітня. «До кінця березня висота рівня снігого покриву становила в окремих регіонах до 30−40 см, що завадило аграріям почати підживлення ґрунту», — пояснює директор департаменту землеробства та технічної політики Міністерства аграрної політики і продовольства Володимир Топчій.

Як розповіли «ВЗ» у прес-службі асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», не могла не вплинути на посівну і відсутність плавного періоду зміни температур: зимові умови різко змінилися літніми, тож вже 4−7 квітня більшість аграріїв працювали у полях. «Складність полягає у тому, що всі роботи весняної посівної кампанії треба виконувати одночасно — закриття вологи, внесення добрив, передпосівну культивацію і посів», — каже експерт аграрних ринків асоціації Петро Лахай. Якщо затягувати з посівом — зменшується оптимальний період вегетації рослин. Відтак посівну площу під ранніми ярими культурами довелося скоротити і переорієнтувати її на пізні. Цього року експерти прогнозують падіння врожаю ячменю. Замінити цю культуру аграрії планують соняшником і кукурудзою. Минулого року через спеку у момент цвітіння і запилення соняшнику і кукурудзи температура перевищувала +30°С. За такого температурного режиму запилення не відбувається. Як наслідок, втрата врожаю становила 30−40%.

Цього року посівна кампанія має завершитися 9 травня (минулого року — 3-го) — зараз досівають соняшник, кукурудзу і сочевицю. Експерти сподіваються, що така затримка на врожай негативно не вплине.

Після зимівлі 90% озимих культур у хорошому стані. «Втрати — мінімальні. Сьогодні вже маємо 6,3 млн. га озимих, які перебувають у стані вегетації», — повідомив Володимир Топчій.