Сліпі стануть зрячими!

Як пише польська Gazeta Wyborcza, у широку медичну практику унікальний метод лікування планують впровадити через п’ять років. Це хороша новина для мільйонів людей, які через хронічне захворювання ризикують стати незрячими.

У кого «волога» форма хвороби — втрачає зір… за кілька тижнів!

Наразі шансом скористалося двоє людей. Один із піддослідних — 86-річний Дуглас Вотерс із Лондона. Три роки тому у нього почав різко погіршуватися зір. Лікарі діагностували у чоловіка вікову макулярну дегенерацію.

Захворювання починається у сітківці — найважливішій частині людського ока, вистеленій клітинами, чутливими до світла (фоторецепторами). По центру розміщується жовта пляма (макула). Завдяки величезній кількості фоторецепторів, ця ділянка сітківки здатна точно розпізнавати та диференціювати деталі, що розташовуються по центру поля зору.

На жаль, з віком і макула, і сітківка стають більш вразливими до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища та патологічних змін в організмі. Під сітківкою починають накопичуватися патологічні відкладення, що з часом збільшуються, а вмираючі клітини сітківки утворюють темні ділянки, які зливаються одна з одною. Описана суха форма макулярної дегенерації зустрічається у 80−90% випадків.

Вона характеризується м’яким перебігом, повільно прогресує і рідко призводить до різкого погіршення зору. Проте це не змінює того факту, що якість життя таких хворих значно погіршується. Вони не можуть читати, водити автомобіль і навіть встромити штепсель у розетку.

В Україні, за різними оцінками, від вікової макулярної дегенерації страждає близько 1 млн. осіб. З них орієнтовно 100−150 тисяч — від ескудативної («мокрої») форми. Четверо таких хворих з п’яти втрачають зір. Ця форма характеризується надмірним розростанням нових неповноцінних кровоносних судин. Вони утворюються під пігментним епітелієм сітківки, а також між ним і фоторецепторами. Ці судини крихкі і негерметичні.

Внаслідок цього сітківка набрякає. У ній може скупчуватися рідина, що тягне за собою крововиливи у скловидне тіло та сітківку. Наступний етап — відшарування сітківки, руйнування пігментного епітелію і фоторецепторів, формування рубців.

Найгірше те, що «мокра» форма захворювання має швидкий перебіг. Людина може втратити зір за кілька місяців чи навіть тижнів. Лікарі намагаються зупинити цей процес, знищуючи та гальмуючи розростання патологічних судин. Але що робити з тими хворими, які вже втратили зір?

«Таке халепа спіткала Дугласа Вотерса, одного з піддослідних британців, який погодився на експериментальне лікування. Чоловік повністю осліп на одне око», — повідомляє ВВС.

Іншій пацієнтці — жінці — трохи більше 60 років. Вона також страждала від «мокрої» форми недуги. Інших подробиць, за проханням хворої, в Інституті офтальмології Університетського коледжу Лондона не розголошують.

«Відремонтовані» очі вже читають

Спершу революційну методику лікування науковці випробували на свинях та мишах, і тільки після цього — на людях.

На уражене око наклали «латку» завтовшки лише 40 мікрометрів (мікрометр — це одна тисячна міліметра), завширшки 4 мм і завдовжки 6 мм. «Латка» — це скупчення запрограмованих ембріональних стовбурових клітин, які володіють здатністю трансформуватися у будь-які клітини і тканини нашого організму. У цьому випадку вчені запрограмували їх так, щоб трансформувалися у клітини пігментного епітелію сітківки. Додатково стовбурові клітини покрили спеціальною синтетичною речовиною, щоб утворити каркас, який утримуватиме клітини на місці.

Процедура імплантації в обох пацієнтів зайняла дві години. Протягом наступних 12 місяців дослідники вели спостереження за хворими. «Їхній зір за цей час суттєво покращився», — цитує науковців з Лондона Nature Biotechnology.

«Те, що зробили лікарі, — це чудово! Вперше за останні три роки без жодних проблем зміг почитати газету», — похвалився Дуглас Вотерс.

«Нам вперше вдалося повернути зір у тому місці, де він був втрачений», — прокоментував ВВС професор Ліндон да Круз, хірург, який проводив операцію.

«Відремонтованим» оком пацієнти можуть читати від 60 до 80 слів на хвилину.

Дослідники зізнаються: метод потрібно вдосконалювати. Деякі трансплантовані клітини орган-реципієнт відторгнув. Однак більшість — здорові і нормально функціонують. Прооперовані хворі досі перебувають під контролем. Вчені хочуть упевнитися, що процедура, яку їм провели, — ефективна та безпечна.

Комітет з питань етики дав дозвіл на проведення терапії ще вісьмом охочим. Як і обіцяли науковці, новий метод лікування перевірять також на пацієнтах, що потерпають від «сухої» форми недуги.