Україна і Польща: молодь цінує безпеку більше, ніж демократію

Молоді поляки, як і українці, найперше обирають безпеку – 70 відсотків. За більш кращий добробут голосує кожен десятий, а за демократію – лише 5 відсотків. 15 відсотків вважає, що ці три цінності є найголовнішими. Такі висліди соціологічних досліджень, проведених у Польщі та Україні, пише Лукаш Гжесічак у Gazeta Wyborcza.

Доктор Радослав Марчевський з Педагогічного Університету у Кракові вважає, що таке «зневажання демократією» є загальним трендом західної цивілізації. Зокрема, теорія поколіннєвої зміни Рональда Інглегарта стверджує, що у 70-80 роках, - здебільшого на Заході, - відбувся очевидний свідомісний поворот у напрямку постматеріалізму.

«Інглегарт зауважив, що тодішнє суспільство дійшло до зміни життєвих орієнтирів: замість безпеки та добробуту обирало самодостатність особистості або права людини».

Причиною того повороту стало повноліття покоління, народженого після Другої світової війни, яке виросло без загроз для життя. Тобто викристалізувалася нова культура, ментальність, нова спільнота.

Аналогічну ситуацію, тільки з майже тридцятилітнім розривом, можна бачити тепер у Польщі та Україні.

- У нас починає досягати повноліття покоління, яке народилося після 1989 року, тобто ті, хто вже живе при демократії, вільному ринку. Додаються і процеси європейської інтеграції, - наголошує доктор Марчевський.

Демократія є для молодих позитивною цінністю. Тобто, перші 5 з 12-рис демократії, запропонованих респондентам для підтвердження, були позитивними рисами, а відтак вже шостою виявилися сварки політиків, - їх теж ототожнюють з демократією.

Якщо ж демократія є позитивною цінністю, робить висновок Радослав Марчевський, то усілякі чутки про її «смерть» є передчасними.

З іншого боку, люди більше цінять ті речі, дефіцит яких відчувають зараз. Для молодих демократія завжди була, є їхнім «природним середовищем», бо функціонує з миті, коли вони з’явилися на світ. Вона – «хліб насущний».

Але у тому то й небезпека, бо демократія не є даною раз і назавжди, не є останньою стадією нашої політичної еволюції. Завжди можливий поворот від демократії.

«Гадаю, - каже доктор Педагогічного Університету Кракова, - таке місце демократії в опитуванні польських та українських молодих людей, - не є ознакою кризи чи занепаду. Але, можливо, результати дослідження могли б стати вступом до дискусії про якість нашої демократії, про те, яким чином політична система відповідає вимогам полагодження потреб суспільних».

Щодо дефіциту безпеки, то він великою мірою спровокований ЗМІ та політиками. Чимало пересторог є набутими. Боїмося біженців та імігрантів, яких тут, поруч, немає. Боїмося тероризму, війни, тобто речей, які безпосередньо тут і зараз нам не загрожують. Політичні еліти у безвідповідальний спосіб розпалюють конфлікти між собою, збивають на них свої капітали, і використовують речі, які не мають нічого спільного з реальними загрозами.

На запитання, чи молоді поляки відрізняються від їхніх українських ровесників, доктор Радослав Марчевський каже таке:

- В обидвох країнах доростає до повноліття «покоління свободи». Не надається сумніву, що фундаменти, на яких народжуються дві спільноти, є неоднаковими. Україна була більш совєтизованим суспільством, ніж Польща. Не кажучи вже про більш ранню історію і моделі розвитку.

Однак результати опитувань серед українців схожі до тих, які вийшли з молодими поляками. На першому місці в українців безпека, на другому – добробут, і аж на третьому, з приблизно таким же результатом, – демократія.

Але українці значно вище цінують демократію, ніж поляки. Вони розглядають її більш ідеалістично, поляки ж – реалістично.

«Маю таку версію, які, безумовно, слід ще підтвердити майбутніми дослідженнями, що демократія нам важлива як цінність, натомість ми критикуємо спосіб її функціонування. Певно, якість польської демократії є вищою, ніж в Україні, а українці хотіли б наблизитися до стандартів польської демократії. Бо українці взагалі дуже позитивно дивляться на Польщу, вже точно позитив ніше, ніж поляки на Україну. А, може, той зовнішній погляд є якраз об’єктивним?», - ставить наостанок запитання доктор Радослав Марчевський.

Додамо, що соціологічні дослідження відбулися у 14 найбільших університетських містах України та Польщі. Ними було охоплено близько 2 тисяч студентів.