“Якби не допомога мерії і Євросоюзу, ніколи б не назбирали на порятунок свого будинку”

Одна з найгостріших соціальних проблем нашої країни — доведене до ручки житлово-комунальне господарство. Облуплені стіни, вікна, з яких “сифонить”, під’їзди без дверей, з пописаними і “запісяними” панелями, дахи як решето, замулені нечистотами підвали, діряві покрівлі, водогони, що дихають на ладан, аварійні електромережі, непрацюючі ліфти — так гнітюче виглядають чимало “хрущовок” і висоток у наших містах. Це робить життя мешканців нестерпним, а ще завдає сильного удару по їхніх кишенях. Люди у таких нетрях часто платять за розтринькані енергоресурси або за послуги, яких не отримують. Декотрі не платять взагалі і роблять комунальну господарку ще більш збитковою. Шанс вийти з цього пекла і почати жити “по-людськи” є. Ним, зокрема, скористалися мешканці 216 квартир панельного будинку №67 на вулиці Минайській у “столиці Закарпаття”, які згуртувалися в об’єднання співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ) “Наш дім — Ужгород”. Значною підмогою їм стала участь у спільному проекті ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, який реалізовано у 26 містах України.

Дев’ятиповерхівці на Минайській 37 років. За цей час працівники жеку жодного разу не робили тут капітального ремонту. Вікна на сходових майданчиках залишились без шибок, їх затуляли клейонкою. У підвали годі ступити — там плавали смердючі фекалії. Покрівля протікала подекуди аж до шостого поверху. Щоб помешкання не з’їв грибок, чимало людей змушені були двічі на рік викликати до себе майстрів. Раз за разом вибивало електрику. Ще трохи - і будинок перетворився б на суцільну руїну. “То було жахіття!”, - зізнався нам один з тутешніх мешканців Зеновій Журавчак.

Усе змінилося, коли тисячу мешканців на Минайській, 76 “розірвали шлюб” з жеком, утворили ОСББ і зголосилися на участь у проекті ЄС/ПРООН, який допомагає втілити інноваційні технології у життя міст. Щоб вдихнути життя у цей напіваварійний будинок, вдалося скооперувати 904 тис. 200 грн. 67 відсотків суми надала міська рада, 28% вділив відповідно до своєї програми Євросоюз, решту 5% (за умовами інвестування) зібрали поміж собою самі жителі — кожному випало здати якихось 150 грн. Керівництво ОСББ найняло на тендерних умовах підрядників, і ті перекрили дах, відновили ліфтові шахти. На цих операціях вдалося зекономити третину коштів. Куратори проекту дозволи на заощаджену суму виконати інші ремонтні роботи: вставити пластикові “ілюмінатори” у під’їздах, поміняти всі водопровідні і каналізаційні труби, “продути” забиті вентиляційні канали, навести лад у підвалах. Те, що є зараз, і що і було три роки тому — небо і земля.

Тепер у цьому ОСББ переймаються тим, як відремонтувати електрощитові, що давно відслужили своє, міжповерхові стояки, утеплити будинок, обладнати спортивний майданчик, зону відпочинку для дітей, молоді і пенсіонерів, вирішити проблему паркування машин у дворі.

Об’єднання має свого сантехніка, електрика: у разі чого подзвонив - і за кілька хвилин вони на місці. Робота кожного на виду. Всю інформацію про надходження і витрату коштів та інші новини вивішують на дошці оголошень перед будинком і на сторінці у Fаcebook. Контролює хід справ правління і рада старійшин, яка допомагає ще й багатьма порадами-зауваженнями. Як каже керівник ОСББ “Наш дім — Ужгород” Микола Щерба (основна його робота - директор школи олімпійського резерву “Динамо”), “справи рухає енергетика досвіду і молодості”. В Ужгороді багато хто дивується, як багато встигли за такий короткий час зробити у цьому ОСББ. Всього їх у місті 330.

У колишнього бухгалтера Олени Кіш цікавимося, коли жилося їй краще: при ЖЕКу чи ОСББ?

- Та я вас прошу! - який ЖЕК? Він займався тільки тим, що збирав квартплату. До речі, зараз вона у нас мінімально можлива — платимо 1 грн. 50 коп. за квадратний метр, хоча найвищі розцінки — 6 грн./кв.м. Якби не ОСББ, не допомога від мерії і Євросоюзу, на ремонт будинку ми ніколи б не назбирали такої божевільної суми — мільйон гривень!

Якщо покласти руку на серце, не всім реформа припала до душі. У кожному з шести під’їздів є кілька людей, які опираються змінам, відмовляються платити за комунальні послуги, хоча й користуються ними. Йдеться про літніх людей, які звикли, що хтось за них все робитиме. Виправити їхню психологію тут думають не виховними лекціями, а позитивними прикладами змін.

- Ми хочемо створити такі комфортні умови життя нашим мешканцям, щоб вони пишалися тим, що отримали. І щоб у жодного з них не піднялася рука кинути на землю папірець чи недопалок, подряпати стіну, написати на ній лайливе слово, - каже Микола Щерба.

Нові умови життя заохочують жителів будинку на Минайській виявляти ініціативу, стимулюють у них господарські ідеї. Від одних жіночок у під’їзді ми почули пропозиції організувати власну службу порядку, інші хотіли би прикрасити вхід у під’їзди вазонами з квітами, а сходові майданчики - оживити дитячими малюнками...

А тим часом

50 млн. євро
Таку суму виділив Євросоюз у 2017 році в український Фонд енергетичної ефективності. У цьому році ЄС планує надати таку ж суму інвестицій. Фонд наповнять також інші міжнародні донори, зокрема Світовий банк. Частину коштів буде виділено з Держбюджету. Акумульовані асигнування через комерційні банки виділятимуть на проекти ОСББ. Про
це “Високому Замку” повідомив радник Представництва ЄС в Україні Юрґіс Вілчінскас. За словами міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, на модернізацію ринку житла і систем тепло- і водопостачання в Україні потрібно 46 млрд. євро.