“Якщо корову в брудній стайні доять у брудне відро брудними руками... Таке молоко ніколи не буде якісним”

З кожним роком зменшується поголів'я корів, яких тримають люди на селі. Цей факт не заперечує навіть офіційна статистика. Цими вихідними кореспондент “ВЗ” побувала у селі Зіболки Жовківського району, поцікавилася, як там справи. Сільський голова Олег Гусак розповідає, люди стали менше тримати корів. Здебільшого їх тримають старші люди, бо звикли, що на селі має бути корова. Вважають її своєю годувальницею. А молоді худоби вже не хочуть...

Біля корови треба наробитися. З худобою не маєш ні вихідних, ні свят... Щоправда, дехто з молодих починають тримати корів, три і навіть більше, бо бачать, що ця справа стає прибутковою, але поки що це поодинокі випадки. Таких сімей у селі десь зо п'ять. Ті ж, хто не тримає корів, купують молоко й молочні продукти у своїх сусідів, бо знають, у яких умовах тримають тварину, як за нею доглядають. А якщо власники корів везуть молоко до Львова, то мають у місті своїх покупців, які теж перевірили якість молока.

Загалом на Львівщині 94,1 % від усього поголів’я корів (або 109,9 тисячі голів) утримують селяни у своїх господарствах, і лише близько 6 % корів - у колективних господарствах. Про це розповіли у Департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА. За 2017 рік господарства області усіх категорій виробили 528,5 тисячі тонн молока, з них 500,1 тисячі тонн припадає на особисті селянські господарства (94,6 % від усього молока на Львівщині).

Із 1 липня 2018 року в Україні планують ввести новий стандарт при закупівлі молока. Це дещо збурило селян, бо молоко, яке закуповують у них, стане другого сорту. І його використовуватимуть лише для виробництва нехарчових продуктів - кормів для тварин або казеїну. Утім, в уряді запевняють, що жодних обмежень на приймання молока в населення не вводитимуть, молоко як закуповували, так і закуповуватимуть. Проте через передбачені підвищені вимоги до якості сировини урядовці закликають селян вжити заходів щодо дотримання правил гігієни.

Зараз молоко у селян приймають на Львівщині за ціною чотири гривні за літр. Молоко екстра-класу користується підвищеним попитом. Нині його частка в структурі закупівель становить 15,5%, а рік тому було 13,8%. Саме молоко екстра-класу є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт, пояснюють в уряді.

Водночас держава обіцяє підтримувати підвищення якості молока - з держбюджету на це надали чотири мільярди гривень. Як зазначила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, увагу буде зосереджено на будівництві та реконструкції молочнотоварних ферм, доступі до необхідного обладнання, покращення генетичного потенціалу поголів’я.

“Якщо корова стоятиме у брудній стайні, її доїтимуть у брудне відро брудними руками, таке молоко ніколи не матиме якісних показників”, - каже начальник Львівської аграрної дорадчої служби Іван Паньків. Він об'їздив близько 35 країн і подивився, як там утримують корів. Зараз на Львівщині, а також в Івано-Фроанківській та Рівненській областях допомагає тим, хто хоче створити сімейні ферми у рамках канадського проекту “Розвиток молочного бізнесу в Україні”. На Львівщині надають підтримку тим, хто хоче створити сімейну ферму, навчають, як правильно ходити біля корів, аби молоко було хорошої якості. Саме такої, якої хочуть досягти після впровадження 1 липня 2018 року нових стандартів.

У сімейних фермах, створених за підтримки канадського проекту, знають усі ці вимоги. ”Ми допомогли створити за майже вісім років майже 40 ферм, - розповів Іван Паньків. - Допомагаємо ще приблизно 30 фермам, які самостійно створювались і працюють поза межами кооперативів. У всіх цих фермах корів доять доїльними апаратами, корови стоять у гарно обладнаних стаєнках. Як кажуть, щаслива корова — щасливий господар. Один із таких кооперативів, “Покрова”, охоплює 13 сіл Бродівського району. До нього долучилися 300 родин, які утримують близько 500 корів”.

Вимоги до молока, які діють зараз, прописані в державних стандартах від 1997 року. Згідно з ними все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з 1 січня 2018 року мав бути замінений, у ньому мають бути вищі вимоги до рівня бактеріального забруднення. Те молоко, яке зараз закуповують у населення, вважають молоком першого класу, а згодом відноситимуть до другого. Кінцева мета - поступове приведення вимог до якості молока-сировини до більш високих норм, які відповідає європейським положенням.

Урядовці пояснюють, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Той, хто працює з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. Корови повинні підлягати ветеринарному догляду.