Не вистачає грошей на яловичину – їдять курятину
Українці хоч і бідні, але у виграші: саме курятину дієтолог вважають найбільш корисним м’ясом.
Українці надають перевагу курятині — найдешевшому м’ясу. У 2017 році частка курятини у раціоні збільшилася до 47% при нормі споживання 38%. А от яловичини недоїдають. Частка споживання становить 16%, а має бути 25%.
Дієтологи кажуть, що будь-яке м’ясо (за винятком жирного і старого) - корисне, бо містить цінні амінокислоти, вітаміни групи В та залізо. Головне - правильно його приготувати і з’їдати не більше норми.
“Якщо вибирати з різних видів м’яса, то найчастіше треба споживати саме курятину, особливо грудку – вона нежирна і малокалорійна, водночас має високу поживну цінність. Містить незамінну амінокислоту лізин, що забезпечує ріст та відновлення тканин, вироблення антитіл, гормонів і ферментів. Курячий жир найлегше засвоюється, оскільки температура його плавлення становить +35°С +37°С, що дорівнює температурі людського тіла. Яловичий, для порівняння, плавиться при +40°С +50°С, тому травиться довше, - каже лікар-дієтолог Оксана Скиталінська. - На другому місці — молода нежирна телятина. 1-2 рази на тиждень можна їсти свинину. Баранину — ще рідше, та й то тільки молоду”.
Але багато українців побоюються, що курятина - “нашпигована” гормонами та антибіотиками, тому, якщо не вистачає грошей на яловичину чи телятину, краще м’яса взагалі не їсти.
Оксана Скиталінська переконана: щоб м’ясо принесло користь, його треба зварити — тоді всі шкідливі речовини (пурини, які перетворюються у сечову кислоту і навантажують нашу печінку і нирки, гормони, а також антибіотики, які виробники додають у корм) перейдуть у бульйон. М’ясо треба залити холодною водою і поставити варити, а бульйон потім злити. При приготуванні супів першу воду після закипання необхідно злити і залити новою. Періодично слід знімати жир. М’ясо також можна тушкувати — під кришкою, на слабкому вогні, з додаванням невеликої кількості води, або готувати на парі.
Якщо їсти жирне, смажене, копчене, це потягне за собою порушення обміну речовин і накопичення жиру не тільки під шкірою, а й довкола внутрішніх органів та всередині судин (почнуть утворюватися атеросклеротичні бляшки).
Споживання нагрітого жиру руйнує судини зі середини, провокує хвороби серця, викликає мутації у клітинах (може призвести до раку), порушує вуглеводний обмін, що може спричинити розвиток діабету.
У копченості, ковбаси, сосиски виробники, щоб “подовжити життя” продукту, додають нітрати, які в організмі перетворюються на нітрозаміни — канцерогени класу А (найбільш небезпечні).
Фото VMT
