І нехай болячки почекають...
Цього року 30% українців відкладали звернення до лікаря через відсутність коштів на лікування.
570 гривень — стільки у середньому витрачає українець на ліки щомісяця. Це — на 20 гривень більше, ніж торік. Найбільші суми залишають в аптеках жителі Тернопільської (1118 гривень) і Дніпропетровської (883) областей. Найменше — Хмельницької (280 гривень) і Житомирської (300).
52% опитаних протягом останнього місяця придбали в аптеці щонайменше одну упаковку препарату. Решта або не потребували медикаментів, або скористалися програмою «Доступні ліки» (8% респондентів із загальної кількості опитаних, з яких 74% оцінили урядову програму позитивно), або відмовилися від прийому препаратів через фінансові труднощі.
«У рамках всеукраїнського дослідження «Індекс здоров’я. Україна—2017» (цього року його провели вдруге) опитали понад 10 тисяч респондентів (з кожної області — по 400). Плануємо проводити такі дослідження протягом наступних двох років. Це дозволить відстежити, наскільки ефективними є реформи, які проводяться у системі охорони здоров’я», — каже директор Програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Вікторія Тимошевська.
Сімейному лікарю — четвірку з плюсом. Лікарю у стаціонарі — трійку з мінусом!
«73% задоволені або швидше задоволені допомогою, яку надають терапевти чи сімейні лікарі. Це — на 3% більше, ніж у 2016 році. Стаціонарною допомогою люди менше задоволені (показник по Україні — 57%), тому у фокусі медичної реформи на неї би мали звернути більшу увагу», — наголошує доцент магістерської програми «Менеджемент в охороні здоров’я» Національного університету «Києво-Могилянська академія» Тетяна Степурко.
«Первинною допомогою користуються переважно пенсіонери. У радянські часи не могли висловити свого незадоволення, тож зараз, отримавши мінімум уваги від лікаря, вважають, що він добре виконує свою роботу», — припускає виконавчий директор БФ «Пацієнти України» Ольга Стефанишина.
«Позику оформлю — тоді й у лікарню ляжу»...
«77% тих, що мали хворобу або травму протягом останніх 12 місяців, зверталися по медичну допомогу. У Тернопільській області таких — 56%, а у Кіровоградській — аж 96%, — озвучує результати дослідження Тетяна Степурко. — Запитали: «Чи доводилося вам відкладати звернення до лікаря чи лікування у стаціонарі через фінансові причини?» Ствердно відповіли 30%. У 2016 цей показник становив 42%».
60% опитаних проходять медогляд. Найменше докладають зусиль, щоб запобігти хворобам та їх ускладненню, жителі Волині і Кіровоградської області — там профілактикою переймаються лише 26% опитаних. А от найбільше дбають про своє здоров’я жителі Чернівецької області — записали електрокардіограму, відвідали гінеколога (жінки) або уролога (чоловіки), стоматолога (минулого року цього пункту не було) 87% респондентів.
«У тих областях, де менше дбають про профілактику, частіше звертаються по медичну допомогу і менше нею задоволені (йдеться не тільки про ставлення персоналу, а й про результати і вартість лікування)», — зауважує експерт групи «Реформа системи охорони здоров’я» «Реанімаційний пакет реформ», завідувач кафедри Школи охорони здоров’я НаУКМА Тетяна Юрочко.
Відмовляється від щеплень кожна п’ята сім’я
«У 2016 році відмов було 25%, — каже Тетяна Степурко. — Цього року — 21%. Найбільша кількість відмов — в Івано-Франківській і Тернопільській областях. Найбільш прихильні до обов’язкових щеплень — у Волинській (96%) і Миколаївській областях (95%)».
«Одна з причин, чому батьки відмовляються робити щеплення дітям, — недовіра самих лікарів до вакцинації. Коли батьки приходять до лікаря і він говорить невпевнено або виступає проти вакцинації, то, швидше за все, батьки відмовляться робити щеплення. Дільничний педіатр (живемо у Києві), коли побачила картку моєї дитини, де були відмітки про те, що їй зробили всі щеплення, запитала: «Справді це все зробили і впевнені, що їй ще щось потрібно?» Тоді якраз у розпалі була кампанія з вакцинації проти поліомієліту — небезпечної інфекції, яка може спровокувати параліч і від якої захищає лише вакцина», — ділиться власним досвідом керівник програм комунікації та розвитку ЮНІСЕФ в Україні Анна Суходольська.
Стрункі та підтягнуті — у меншості
47% опитаних українців оцінюють стан свого здоров’я як добрий (у 2016 році таких оптимістів було менше — 39%). Цей показник — суб’єктивний, тому респондентів просили вказати, який у них індекс маси тіла (співвідношення зросту до ваги, за яким можна вичислити схильність до певних захворювань). Зайву вагу мають 55% опитаних. Торік схуднути не завадило б 59%. «Порівняно з деякими іншими країнами, ця цифра — не настільки критична. Але у цю статистику не ввійшли діти та підлітки з ожирінням (за останніми даними, в Україні є 70 тисяч дітей і підлітків, у яких через зайву вагу вже виникли проблеми зі здоров’ям. — Авт.). Якщо індекс маси тіла перевищує 30, можна не сумніватися, що людина хворіє на метаболічний синдром і предіабет», — зауважує головний лікар Київського міського центру здоров’я Отто Стойка.
Фото Shutterstock
