«Місія гендиректора – знайти гроші. І я їх знайду!»

Представлення колективу Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької новопризначеного генерального директора — художнього керівника Василя Вовкуна (на фото) відбулося зі справжньою театральною помпезністю.

На церемонію “інавгурації” (як це дійство назвав сам Василь Вовкун) приїхав міністр культури України Євген Нищук. Крім колективу і преси, прийшли також представники творчої інтелігенції, науковці, ректори вузів, громадські діячі. Боже благословення із даруванням ікон пану Вовкуну надали всечесні отці з УПЦ Київського патріархату та УГКЦ.

Василь Вовкун подякував присутнім за підтримку, наголосивши, що кредо його роботи стануть слова апостола Павла “Бути всім для всіх”. Тобто треба бути «усім» і для глядача, і для колективу. Новий керівник планує кардинально оновити принципи роботи — запровадити європейський менеджмент, позбутися орендних концертів сумнівних виконавців. Його програма, з якою брав участь у конкурсі на посаду, має назву “Український прорив”. Протягом п’яти наступних років театр втілить щонайменше десять нових постановок українських авторів. “Досі у нас українська опера представлялася лише такими творами, як “Наталка Полтавка”, “Запорожець за Дунаєм” і “Тарас Бульба”, - сказав Василь Вовкун. - Це добре, але майже відсутні твори наших геніальних композиторів ХХ століття — Лятошинського, Данькевича, Станковича... Недооці­нюємо нашу українську музику. Тому “Український прорив” у нас буде і в балеті, і в опері. Щороку буде українська постановка. Будемо запрошувати до співпраці талановитих українських диригентів, таких, як Кирило Карабиць, Оксана Линів, Андрій Юркевич. Будемо запрошувати й театральних режисерів — Ярослава Федоришина, Станіслава Мойсеєва та інших. У Дзеркальному залі опери відкриється Мала сцена, яка матиме свого художнього керівника, свій репертуар і афішу. Розпочнемо створення музею львівської опери. З початком нового сезону на фасаді театру демонструватимуться ролики із наших вистав”.

Очільник театру віднині поєднуватиме дві посади — художнього керівника (яким він пропрацював уже два роки) і генерального директора. Остання іпостась вимагає практичності і чіткого фінансового розрахунку. Пан Вовкун запевнив, що і тут не пастиме задніх: “Місія гендиректора — знайти гроші. І я їх знайду!”. Натякнув, як саме він це зробить: “До мене вже приходили працівники залізниці, керівники одного з банків. Я їм сказав: “Я вам не скажу слова “спонсор”. Але ми створимо клуб любителів Львівської опери...”.