Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Гільзи – замість фарб, а майстерня – як склад боєприпасів

Київська художниця малює антивоєнні картини відстріляними гільзами.

Українську художницю Дарину Марченко знають у всьому світі. Її картина «Обличчя війни», на якій зображено президента РФ Володимира Путіна за допомогою 5000 гільз, об’їздила чи не всі найвідоміші виставки світу.

Сьогодні майстерня художниці схожа на склад боєприпасів, які є її основним матеріалом для творчості.

- З чого усе почалося?

- Перші гільзи приніс мій хлопець з Майдану. За освітою я художник-графік, тому швидко знайшла їм застосування. З них я вирішила зробити свою першу картину — знак світлофорного регулювання, на її створення пішло два дні і 15 гільз. Це дорожній знак, на ньому чоловічки: червоний, зелений, жовтий. На нижньому, червоному тлі чоловічок зі зброєю стоїть смирно, вище на жовтому людина жбурляє «коктейль Молотова», тобто це перехідний стан, свобода або несвобода, а вище чоловічок спокійно йде, він вільний. Ця робота зараз - у музеї Берлінської стіни «Чекпойнт Чарлі».

- Чому саме такий матеріал вибрали для роботи? Де берете його сьогодні?

Для першої картини художниця використала 15 гільз.
Для першої картини художниця використала 15 гільз.

- Кожен елемент, з якого складаються мої картини, міг забрати або врятувати життя солдата, так чи інакше бути його долею. Я не знаю, яка з гільз що принесла, та знаю, що деякі гільзи забрали життя. Я спеціально не виділяю їх, намагаюся не знати, в якій з робіт вони присутні. Гільзи та осколки снарядів мені зі Слов’янська та Мар’їнки привозить спів­автор картин та інсталяцій, художник і учасник АТО Даніель Грін. Але не без допомоги людей. Коли Даніель попереджав про те, що буде їхати машина і потрібно взяти кілька ящиків, люди допомагали все це збирати.

- Ви займаєтесь зовсім не дівочою справою. Як до цього ставляться рідні та друзі?

- Якщо відверто, то вони дуже за мене хвилюються, адже моя діяльність давно переступила межу просто творчості, це вже певний політичний меседж. На моє життя було кілька замахів, час від часу отримую погрози.

- Скільки годин на день проводите у майстерні?

- Враховуючи дедлайни та роботу у постійному цейтноті, то ледь не ночую там (сміється).

- До ваших картин, напевно, вже прицінилися світові колекціонери. За скільки готові продати одну з ваших робіт?

- Я працюю у жанрі історичного символізму. Не можу сказати, скільки ці роботи коштують, бо поки не готова їх продавати. Вони ще мають виконати свою місію — привернути увагу світу до війни в Україні, достукатись до свідомості людей, які ідуть на війну, та до совісті тих, хто її робить. Але впевнена, що пізніше вони коштуватимуть дуже дорого.

- Ваші картини подорожують світом. А чи не пропонували вам виставити їх в українських галереях?

- Наразі мене не цікавить співробітництво з нашими галереями і музеями. Поясню, чому: ми, українці, і так знаємо, який жах у нас в країні, що у нас під боком війна. Тому показувати нам це немає сенсу. Своїми роботами я намагаюся докричатися до світової спільноти, щоб вони це теж побачили.

- У вашій серії є портрет Путіна «Обличчя війни»…

- Картина була створена у відповідь на події 2014 року в Україні, коли Росія виявила агресію і напала на східну частину країни, тим самим створивши найбільший військовий конфлікт у Європі з часів Другої світової війни і поставивши під загрозу світову безпеку. Портрет створено з п’яти тисяч гільз, узятих із різних частин фронту на Донбасі. Унікальна у своєму роді і єдина у світі мозаїка-інсталяція, на якій зображено обличчя цинічного політика, тирана. Це перший в історії твір у такій техніці. Величезний Путін міняє емоції під різним кутом світла. Він змінюється: від диявола до переляканої людини, яка боїться відплати, іноді в цих очах співчуття, іноді в них страх, іноді гординя, іноді міць, дуже по-різному. Моя робота об’їздила чи не всі найвідоміші виставки світу і про неї написали майже всі найавторитетніші закордонні ЗМІ. Ось місія моїх картин, а не припадати пилом у приватних колекціях.

- Крім обличчя, ви показали «Серце війни». А хто зображений на цій картині?

- Це той, хто в гонитві за наживою, за розширенням територій і сфер впливу втрачає голову. У цій гонитві він не помічає, як його руки перетворюються у нафтові вишки. Він не помічає, як його серце перестає качати кров і починає качати нафту.

- Невже ви повністю присвятили себе антивоєнним картинам?

- Майже повністю, але маю надію, що найближчим часом знайду хоча б трохи вільного часу і повернусь до своїх хобі. Я обожнюю театр, колись навіть декілька своїх вистав показала на сцені театру «Чорний квадрат». Ще однією моєю пристрастю є подорожі, раніше проводила в дорозі близько трьох місяців на рік, сьогодні, на жаль, такої можливості майже немає.

Схожі новини