«Донька наслідує мене — ліпить торти із пластиліну...»

Згідно з опитуванням, 70% українських чоловіків вважають, що кухня — це територія жінки. Але кожна друга була би не проти вбрати свого благовірного у фартух. А от киянка Ліля Коваль вважає кухню... зоною відпочинку. Коли рідні вже сплять, береться за випічку, а коли ще не прокинулися — працює із шоколадом. І робить це із задоволенням!

Улюблена справа могла би приносити їй непоганий дохід. Однак зараз Ліля продає свої вироби практично за собівартістю. Кошти, зароблені за рахунок невеликої націнки, витрачає на благодійність. Місяць тому виставила на продаж торт і солодощі. Зароблені 960 гривень передала фонду “Таблеточки” на лікування хворих діток. Ініціативою зацікавилися друзі-кондитери. Разом створили сторінку у “Фейсбуку” “Кондитерская “Таблеточек”. “У майбутньому мрію започаткувати власну справу — відкрити кондитерську”, - поділилась своїми планами Ліля.

“Першим десертом, який приготувала, було печиво “хворост”, - згадує. - Такі смужки тіста з дірочкою, у яку закручується один із “хвостиків” смужки. Почастувала гостей бабусі. Потім випадково почула, як вона мене хвалила. Було приємно. Я тоді тільки у другий клас ходила... Коли вступила в університет, довелося взяти “творчу паузу”. Жила у гуртожитку, на орендованих квартирах. На чужих кухнях особливого натхнення готувати не мала.

Друге дихання відкрилося, коли зустріла майбутнього чоловіка. Не скажу, що прокладала шлях до його серця через шлунок, але з’явилося бажання його балувати, готувати щось особливе. Коханий створив для мене сайт smile-cook.com, аби могла ділитися рецептами та фотографіями страв з іншими. Тоді у мене і з’явилася думка: чому би не зайнятися кондитеркою професійно?”.

Базові знання (Ліля — випуск­ниця факультету журналістики Львівського університету ім. І. Франка) отримала у Київському філіалі Французької школи DGF. “Викладачі школи — Саша Бражевський і Катя Горбач — стали моїми першими вчителями, - каже. - Навчання тривало чотири місяці. Вчилися готувати різні бісквіти, креми, торти, працювали з шоколадом, робили цукерки, декор, “бавилися” з мастикою і карамеллю”.

Після того не сиділа склавши руки. Відвідала близько десятка майстер-класів французьких та українських кондитерів. Хотіла би взяти участь у конкурсах для кулінарів, однак поки що це — тільки мрія. “Дитина забирає увесь мій час, - зізнається жінка. - Звісно, могла би залишити донечку на няньку або бабусь і весь час тренуватися, але для мене важливо, щоб сім’я не була обділена увагою”.

Донечці Лілі ще немає трьох, а вона вже виявляє інтерес до десертів. “Наслідує мене - ліпить тортики з пластиліну, - розповідає жінка. - Поки чаклую на кухні, чоловік із нею бавиться. Він у мене — тренований. Перш ніж щось скуштувати, питає, чи я це сфотографувала. Він — мій основний критик. Якщо йому подобається страва, я спокійна, бо це означає, що вона справді смачна”.

Ліля зізнається - у неї також були невдалі експерименти: “Якось зсівся крем, на який пішло 12 яєць. За секунду перетворився на солодкий омлет”...

“Звідки черпаєш натхнення?” - цікавлюся. “Є перевірені часом смакові поєднання і рішення, знаючи які, рецепти можна вигадувати один за одним, не докладаючи великих зусиль. Інша річ — працювати над оформленням: міркувати, куди покласти шоколадну стружку, як зробити шоколадну квітку. Натхнення можна знайти у всьому. Можна побачити гарний одяг, у якому вдало поєднані кольори, і перенести цю гармонію на торт. Листочки, які впали на траву, можуть підказати композицію для прикрашання. Підказки можна знайти у книгах видатних кондитерів, — як-от П’єр Ерме чи Крістоф Мішалак. Обожнюю гортати сторінки, роздивлятися фотографії — вони формують хороший смак”.

“Якби повернути час назад, вступила би на журналістику?” - питаю. “Журналістика мене навчила багато чого, - запевняє Ліля. - Хоча б писати рецепти у блог, чітко і послідовно викладати думки. Хотілося б, щоб в Україні з’явилося якісне професійне видання для кондитерів рівня So good (англомовний журнал, який видається в Іспанії. - Авт.). Я б із задоволенням туди дописувала”.

l Щоб страва була вдалою, використовуйте лише якісні інґредієнти — шоколад, барвники, желатин. “Ніколи не використовую маргарин, хоча він — дешевший за масло, - каже Ліля. - Маргарин — шкідливий. Не їм його сама і не хочу, щоб їли інші. Те саме з вершками — тільки з натуральних вершків можна приготувати смачний мус”;

l Шедевр можна приготувати з простих інґредієнтів. Приклад — сирники. Звичайні, з домашнього сиру. “Особисто я не втомлююсь їх готувати, постійно шукаю нові рецепти. Найсмачніші сирники, які я їла у житті, пече моя мама, - зізнається кондитер. - Наразі не досягла її рівня майстерності, але рухаюсь у цьому напрямі”;

l Враховуйте час, який вам доведеться витратити на приготування. Мусові торти неможливо приготувати і декорувати за один день, бо начинки, які потім “ховаються” у мус, мають бути заморожені. Далі заморожується весь торт — тільки так його можна декорувати глазур’ю чи велюром (напиленням з шоколаду).

Така сама морока з “макаронами” - французьким десертом, який складається з двох половинок мигдального печива, з’єднаних начинкою. Для того, щоб десерт був справді ніжним і танув у роті, його потрібно хоча би добу потримати у холодильнику.

Зефір готується швидко, однак буде сохнути цілий день.

Якщо гості — “на порозі”, краще приготувати заварне тісто або кексики з кремом.

Рецепти від Лілії Коваль читайте у наступному випуску журналу “Добра кухня”, який з’явиться у продажу на початку грудня.

“Шляху до серця чоловіка через шлунок не прокла­дала”, - запевняє кондитер.