На сцену виходить Феміда...

Конфлікт у Львівському драмтеатрі ім. Лесі Українки переходить у судову площину. Як розповів заступник начальника управління культури Михайло Мороз, управління подає до суду на театр, як юридичну особу — аби скасувати контракт, який в. о. директора Геннадій Рассказов уклав із режисером Олексієм Коломійцевим після конкурсу на посаду художнього керівника.

Якщо раніше начальник управління культури Ірина Магдиш всіляко підтримувала Коломійцева (навіть ходила до нього на репетиції), то тепер між ними пробігла чорна кішка. Точкою неповернення став скандальний конкурс на заміщення вакантної посади художнього керівника театру, який відбувся 3 серпня. Як уже писав “ВЗ”, членам комісії представили... новий список членів комісії, що його затвердила худрада театру. “Це засідання було проведене із численними порушеннями законодавства — не було кворуму, частину конкурсантів не допустили до конкурсу, бо вони не мали програми розвитку театру, хоча це не було обов’язковою умовою для подання на конкурс, — сказав Михайло Мороз. — Зараз готуємо позов, щоб у судовому порядку наказ про призначення Коломійцева худкерівником було скасовано”.

Наразі управління культури відсторонило від посади в. о. директора Геннадія Рассказова, мотивуючи це тим, що він порушив законодавство. І тимчасово, до 31 серпня, призначило т.в.о. директора Миколу Павліва. Він зараз проводить інвентаризацію, перевірку документів, вирішує кадрові питання. Павлів — людина далека від театру, досі працював начальником відділу регулювання орендних відносин у міськраді, є професійним ріелтором. За словами Ірини Магдиш, саме така людина зараз є дуже потрібна у театрі.

Однак діяльність нового тимчасового керівника надзвичайно обурює Коломійцева і його акторів. У понеділок, 17 серпня вони влаштували “сидячий протест” перед кабінетом міського голови Львова. Оскільки мер Садовий був у відрядженні, то театрали разом із пресою перемістилися в кабінет до Ірини Магдиш, де відбувся своєрідний “круглий стіл”. Коломійцев назвав усе, що відбувається в “театрі Лесі”, — “справжнім геноцидом”. Нагадав, що колектив нещодавно захищав честь Львова на потужному театральному фестивалі “Молоко”, де був хедлайнером. “Конкурс на акторів має підписати тимчасовий керівник Павлів, але не підписує, бо має інше завдання, — каже режисер. — Також не підписує контракти із персоналом — бутафорами, костюмерами, які би вже мали приступити до роботи. У нас в театрі три директори в. о. директора Геннадій Рассказов, призначений т.в.о. директора Павлів, директор у відпустці Коломійцев. Це нонсенс...”

А тим часом...

Актори драмтеатру, звільнені після конфлікту з Коломійцевим, того ж дня побували в управлінні культури, цікавлячись ситуацією в театрі. А також оприлюднили своє звернення до громадськості. “Тепер у ситуації зі зривом конкурсу на заміщення посади художнього керівника усі можуть переконатись у моральній нечистоплотності, безвідповідальності цього керівника, та його готовності порушувати закон заради особистої вигоди, використовуючи та підставляючи людей, котрі його підтримували, - йдеться у зверненні.

- Ми могли побачити, з якою легкістю відбувається підміна документів про склад комісії, зривається сам конкурс і за кілька годин відбувається цілковито незаконний, безкворумний, з масою порушень псевдо-конкурс, а радше фарс, на підставі якого Коломійцев і Ко безсоромно визнають переможцем Коломійцева. Ми офіційно заявляємо, що не відмовлялися грати вистави, які мали закривати театральний сезон 2015 року. Закиди про те, що «актори бунтарі мовчать і не роблять заяв», бо «відіграли замовлену кимось роль» вважаємо маніпулятивними.

По-перше, після нашого звільнення склалась ситуація, коли ми начебто не представляємо колектив театру, оскільки не працюємо в ньому, тому позбавлені можливості робити постійні заяви від імені театрального колективу (на відміну від Коломійцева і оточення, які залишаються в театрі). По-друге, ми продовжуємо спілкування з юристом міської ради, контактуємо з управлінням культури, писали звернення до Мінкульту та до мера Андрія Садового. Нам небайдужа доля театру, для становлення якого ми доклали стільки зусиль і часу, більшість із нас хоче працювати в цьому театрі. Визнаємо законність нашого звільнення, проте не можемо визнавати логічним і тим паче законним спосіб, за яким Коломійцев залишається в театрі. Доля конкурсу художньо-артистичного складу залишається невідомою. Ми готові на рівних законних умовах поруч з будь-якими конкурсантами виборювати право працювати в театрі, проте ситуація, в якій Коломійцев все ще впливає на керівництво театром, унеможливлює проведення такого конкурсу”.