Виловити вудкою пляшку з алкоголем, проїхатися «п’яним велосипедом»...

Туристичні місця притягують не лише гостей, а й підприємливих “заробітчан”, які влаштовують атракції з елементами ошукування людей. Останнім часом на проспекті Свободи, так званій знаменитій “стометрівці”, як грибів після дощу з’явилося «лохотронних атракцій». Спочатку підприємці тероризували тварин — за фотографію з орлами, білими собаками брали 20 гривень. Згодом з’явились різноманітні ігрові атракції, які нагадують “лохотрон”. Гіди Львова звернулися до Львівської міської ради з проханням забрати з центру міста атракції, які “розводять” людей. Адже ошуканий турист поїде зі Львова з “осадом”, розповість про це десятьом своїм друзям. Навіщо Львову псувати туристичну репутацію?

Хлопець сподівається перехитрити турнік зі секретом. Його підтримує натовп перехожих.

Журналіст “ВЗ” стала свідком атракціону — спеціальною «вудкою» з кільцем треба поставити пляшку у вертикальне положення. За участь у «конкурсі» треба заплатити 20 гривень, переможець отримає пляшку алкогольного напою. Охочих спробувати свої сили завжди вдосталь. Та не бракує розчарованих. Кільце вперто не зачіпляє пляшку…

Ще одна розвага для “лохів” - атракціон “П’яний велосипед”. Вхід у гру — 20 гривень. Якщо проїдеш три метри — виграєш 100 гривень, якщо більше - 150. На перший погляд, нічого підступного. Інструктор показово їде кілька метрів, демонструє, що велосипед нібито справний. Насправді він знає секрети кермування велосипедом, який має… скручене кермо. Але тільки на нього сідає учасник акції, одразу змушений зіскочити з велосипеда... Серед ошуканих учасників лохотрону не бракувало іноземних туристів.

Ще одна “атракція” - “Турнік”. Аби виграти 200 гривень, на ньому треба повисіти дві хвилини. Якщо протримаєшся 2,5 хвилини — заробиш 250 гривень. За участь у грі треба викласти з гаманця 20 гривень. Здавалось би, для більш-менш тренованої людини двохвилинне висіння - не проблема. Але у цьому «зачарованому турніку» ніхто довше хвилини протриматися не може. Секрет у тому, що жердина має всередині підшипник, який прокручується. Коли учасник висить, його руки поволі зсуваються. Працівники «атракцій» віднікуються, мовляв, усе справно працює, просто не треба перебирати пальцями, бо тоді неодмінно впадеш.

Чи мають ці «підприємці» дозволи на свою діяльність? “Усе гаразд, працюємо у правовому полі”, - запевнив журналіста “ВЗ” працівник одного з «лохотронів». Але показати документи відмовився, мовляв, він лише найманий працівник.

У Галицькій райадміністрації “не на диктофон” кажуть, що атракціони — це чистої води шахрайство, вони встановлені самовільно. Коли працівники райадміністрації звертаються до міліції, то підприємці забирають обладнання з проспекту і зникають... В управлінні економіки Львівської міськ­ради створили комісію для вирішення цієї проблеми. Та коментувати чиновники навідріз відмовляються. Спочатку “розберуться”, потім прокоментують...

Свідомі львів’яни не у захваті від таких «розіграшів». Адже проспект Свободи — серце історичного міста, він призначений для відпочинку, прогулянок, зустрічей, екскурсій. Тут не місце для «лохотронів». “Треба вигнати “підприємців”, які обманюють львів’ян та туристів, - розповів “ВЗ” 35-річний львів’янин Віктор. - Це не додає Львову шарму, а лише підриває його імідж. Колись ділки “промишляли” біля ринків, зокрема Краківського. Тепер чомусь пішли на проспект Свободи. Їхніми жертвами стають насамперед необізнані туристи, які потім розповідають про обман своїм друзям, родичам. Чи захочеться їм повертатися у це місто знову?”. “Атракціони з турніком і велосипедом - це класичні лохотрони, - написав у соц­мережах пан Віталій. - Вони приносять купу грошей за рахунок української жаги до халяви”.

Голова товариства шанувальників Львова, історик Іван Сварник теж погоджується, що проспект Свободи - не місце для «лохотронних атракцій». Але, на його думку, вигнати звідти ділків немає підстав, бо їхню роботу можна розцінювати як жарт. Інша річ, якби там працювали “наперсточники”. “Колись на проспекті Свободи відбувалися різні комерційні речі, - наголошує історик. - Наприклад, там вперше у Львові почали пити каву на повітрі. Напій варили у спеціальних павільйонах. Відвідувачі кавували за спеціальними столиками. Ходити з напоєм по проспекту було не прийнято. Також на проспекті відбувалися демонстрації мод, бійки, крадіжки... На багату публіку часто нападали розбишаки…”.