Кавові снігурі, різдвяні зірки та ангели із базиліком...

У цій майстерні пахне як у дитинстві — ваніллю, шоколадом, травами. Посередині височать дві ялинки, прикрашені не традиційними скляними кульками, а імбирними пряниками, золотистими дзвониками і зірками. Іграшки пошито з полотна, зображено на них традиційні сценки українських обрядових дійств від св. Миколая до Водохреща.

Здавна українці на Різдво ставили у хаті дідуха, плели з соломи павуків і зірки. Тому на іграшках у “Дерезі” зображено і вертеп, що «козу водить», і як дівчата ворожать на Андрія, і першу зірку, що сповіщає Різдво. На сусідній гілці гойдається ангелик із сердечком у руках, який пахне базиліком.

— Використовую народні традиції, але надаю їм більш сучасного звучання, щоб були зрозумілі кожному, — пояснює натхненниця етномайстерні «Коза-дереза» Вікторія Колодій (на фото). — Хочу, щоб наші іграшки передавали у спадок.

Забавки пошиті з полотна та набиті пахучою соломою і травами.

— Сіно купую у фермера біля Козової (райцентр на Тернопільщині. — Авт.). У нього воно таке чисте, пахуче! Уже готові іграшки розмальовую спеціальними італійськими акриловими фарбами по текстилю. Вони не тьмяніють і не осипаються, — каже майстриня.

Вікторія — мама трьох дітей, педіатр за фахом, тому безпека іграшки для неї важлива. Заради покращення моторики рук малюків вона вигадала коників набивати гречаним лушпинням, пташок і бублички — травами. Ще працюючи в обласній дитячій лікарні, етноберегиня почала лікувати малюків травами. Навесні з родиною та подругами-майстринями їдуть у Карпати по трави. Медове повітря гір й надихнуло на створення серії ароматизованих іграшок. Використовує каву, какао та ваніль: спочатку полотно вимочує у розчині з цих інґредієнтів. Тканина набуває приємного коричневого кольору, та ще як пахне! Аромат в іграшці зберігається до півроку.

Одна з перших іграшок від “Кози”— ангелятко зі сердечком у рученятах. У сердечку сховано суміш ароматичних трав, насамперед — базилік.

— Я його сама вирощую на дачі. В Італії це трава номер один, а в Україні його використовували як обрядову рослину. Наприклад, на Спаса на Борщівщині та Гусятинщині (райцентри Тернопільщини. — Авт.) базилік додавали у букети, а наші бабці його листям обкладали продукти, щоб не заводились шкідники.

Та яке Різдво без солодощів? Ідею пекти пряники підказали поляки.

— Минулого року нас запросили до Польщі на фестиваль. Розклали ми свої іграшки, поляки підходять, дивуються, вигукують: «Які гарні пернікі!». Ми розгубились: у нас іграшки, а вони — пернікі та пернікі! Аж поки нам не переклали, що пернікі — це пряники. Так і виникла ідея пекти на ялинку імбирні пряники, схожі на наші іграшки — баранці, кози, пташки, — сміється Вікторія.