Пароль – «то свої»

Чотири роки тому у Львові запровадили нічний “сухий закон”. Виконавчий комітет Львівської міської ради заборонив торговим закладам продавати міцні напої з 22-ї вечора до 10-ї години ранку наступного дня. З антиалкогольною ініціативою виступив міський голова Львова Андрій Садовий, щоб викорінити злочинність та порушення громадського спокою, особливо у нічний час. Багато містян розцінювали це рішення як передвиборний піар... Та відомо, де є заборона — там не обходиться без порушень та зловживань.

Торгові точки неохоче виконували антиалкогольне рішення виконкому, поки до них не навідувалися з рейдами правоохоронці, працівники районних адміністрацій та контролюючих органів. Штраф за продаж алкоголю в заборонений час — 510-1700 гривень. Попри це, правоохоронці досі мають кого штрафувати, щомісяця складають протоколи про адмінпорушення. Журналіст “ВЗ” також вирішила пошукати у місті недобросовісні заклади торгівлі, які порушують “сухий закон”.

...На годиннику — 22.30. Йду за покупками в супермаркет поблизу вул. Медової Печери. Серед продуктів харчування кладу до кошика шампанське. На касі даю заборонений товар продавчині років двадцяти п’яти. Дівчина просканувала пляшку ігристого, а потім розчарувала: “Вибачте, пані, не можу продати шампанське. Уже минула 22-а година, система не “пробиває” товар”.

Вирішила “поторгуватися” з продавчинею, мовляв, у мене склалася форс-мажорна ситуація, чекаю гостей, нічим їх пригостити. “У магазині є камери, та й по чеку не можна пробити жоден алкогольний напій в заборонений час, — відповіла продавець. — Не переймайтеся. У мікрорайоні є чимало кіосків, де можна придбати “для своїх” будь-який алкогольний напій з 22-ї до 10-ї години”. Нашу розмову почув молодий охоронець, який вирішив допомогти мені придбати алкоголь.

“Пані, в кіосках біля гуртожитків можна купити пиво, — каже хлопець. — Але там продавчині дуже обережні, бояться перевірок, “таємних клієнтів”. Якщо зловлять на гарячому — їм доведеться платити близько двох тисяч гривень штрафу. Ніхто не ризикує продавати алкоголь “лівим”, незнайомим клієнтам. Спочатку продавці “ламаються”, мовляв, не можна, йдіть геть, почитайте оголошення... Їм треба сказати пароль — “То свої”. Тоді вам продадуть”, — втішив охоронець.

«Озброїлася» цими настановами і йду в перший-ліпший кіоск. Сонна продавчиня пенсійного віку відчиняє віконечко. “Добрий вечір, мені, будь ласка, “1715”, — прошу в неї. “Що таке “1715”? — здивовано запитала продавець. — А, то пиво! Зараз майже 23-а година ночі. Почитайте оголошення — уже чотири роки після 22-ї нам заборонено продавати алкоголь”. “Я — своя, — відповідаю. — Зараз до мене в гості прийдуть друзі, мушу їх пригостити”. Жінка ще більше відчинила віконечко, висунула голову і почала приглядатися до мого обличчя. Судячи з її реакції, “своїх” клієнтів вона добре знає. “Йдіть звідси”, — розлючено сказала жінка і закрила дверцята.

Фіаско мене чекало і в продуктовому магазині на вул. Медової Печери. Продавець навіть не хотіла мене вислухати, показала на дверях оголошення про заборону і втекла. Вирішила заручитися підтримкою продавців одного продуктового МАФу (кіоску), де мене знають як постійного клієнта. Довелося йти пішки майже кілометр. “Чого це тебе раптом на пиво посеред ночі потягнуло? — запитала пані Наталія. — Ти знаєш, що нам не можна продавати, бо заплатимо штраф. Ти часом не підставна особа з районної адміністрації чи мерії?”. Запевнила Наталію, що все гаразд, попросила продати пиво “втіхаря”, бо дуже треба. “Ну дивися мені, не підведи! — сказала жінка, коли давала пляшку пива з холодильника. — Заховай у торбу і нікому не показуй. Якщо хтось раптом запитає, де купила, — скажеш, що придбала до 22-ї години”.

Зайшла в один з елітних супермаркетів на проспекті Свободи. Сектор, де продають алкоголь, закритий спеціальною ширмою, на стіні — табличка про те, що після 22-ї заборонено торгувати міцними напоями. Беру з холодильника перше-ліпше пиво, продукти і гайда до каси. “Пані, зараз майже північ, не можу продати пиво”, — відповіла продавець супермаркету.

Як сказала у коментарі для “ВЗ” начальник відділу торгівлі та тендерних закупівель Львівської міської ради Галина Шарко, попри заборону, порушників не бракує і в центрі міста, і на периферії. Найбільш проблемна “точка” — один з алкомаркетів на вул. Шота Руставелі. До редакції “ВЗ” зателефонувала львів’янка Зеновія, яка нарікала, що на цій вулиці жвава торгівля алкоголем у заборонені години проходить після футбольних матчів. Коли вболівальники приїжджають шатл-басами до центру, купують міцні напої, дебоширять, заважають жителям центру спокійно спати...

У суботу, о 23-й годині, йду на ревізію в алкомагазин-порушник. Біля віконечка зібралася черга молодих людей, купують переважно сигарети, вино. Місце там “хлібне”. Поруч — зупинка громадського транспорту, нічні клуби. Клієнтів не бракує. “Доброго вечора, дайте, будь ласка, шампанське брют (сухе)”, — попросила продавчиню. Жінка пішла у зал, щоб подивитися на асортимент. “Брют є тільки від “Одеси” та “Артемівського”, — відповіла. “Тоді беру “Артемівське”, ще пакет прошу”, — відповіла. За ігристе та пакет заплатила 64 гривні. Коли отримувала через віконечко товар, запитала продавчиню, чи не боїться продавати алкоголь після 22-ї, оскільки рішення виконкому ніхто не відміняв. Жінка спокійно відповіла: “Та ні, все добре. Наразі нас ніхто не штрафував!”...

“Ми вже не раз викликали на профілактичні розмови власника цього алкомаркету, на рік складаємо три-чотири протоколи про порушення, — продовжує розмову Галина Шарко. — Але там все одно порушують закон. Буває, що їм хтось таємно передає інформацію про нічні рейди. В цей час алкомаркет не продає алкоголь”.

За її словами, щомісяця працівники мерії, райадміністрацій та міліціонери проводять по 20-30 відповідних рейдів. На місяць складають 10-20 адмінпротоколів. Серед злісних порушників — алкомаркети, магазини алкогольних напоїв та сигарет. На таких порушників адміністративна комісія накладає максимальний штраф — 1700 гривень.