Притулок для революціонерів

У найважчі дні революції близько 200 поранених майданівців знайшли притулок у львівських лікарнях. Тут їм надали кваліфіковану допомогу, а головне — безпеку. Медики зробили все, щоб новітні герої України були недоступні для правоохоронних органів.

За словами начальника управління охорони здоров’я Львівської міської ради Володимира Зуба, переховувати постраждалих активістів було нелегко. Міліцейські машини “чергували” під лікарнями, надходили дзвінки з вищих органів, однак лікарі зробили все, аби пацієнти залишалися “за сімома замками”. На відміну від столичних лікарень, де важкопоранених людей силоміць забирали просто з ліжок або приймального передпокою, у місті Лева, стараннями медиків, жодного такого випадку не було. Ще у грудні місцеві лікарі виявили ініціативу приймати всіх поранених активістів Майдану. Зважаючи на повну безпеку, до міської клінічної лікарні №8 та міської лікарні швидкої медичної допомоги звернулися люди з багатьох міст та областей України — Києва, Донецька, Криму, Луганська і навіть з Білорусії. З 95 осіб, які прибули до лікарні швидкої медичної допомоги, 54 госпіталізували. 11 з них довелося прооперувати. Натомість чимало оперативних втручань ще попереду. 23 пацієнтів доставили каретами “швидкої”. Решта добиралися попутним транспортом або з допомогою волонтерів.

Всі поранення — саме такі, які люди отримують на війні, під час бойових дій. Переважають проникаючі поранення таза, вогнепальні поранення голови, чимало хворих після вибухового перелому. Медики продемонстрували рентгенівські знімки, на яких видно, що м’які тканини «нафаршировані” сторонніми тілами. Є хворий, який внаслідок вибуху залишився без кисті руки. Декому довелося робити ампутацію вже у лікарні. Завідую­чий центром травми ока Мар’ян Сарахман зазначив, що у відділенні лікуються четверо активістів з серйозними травмами очей. Наразі лише один з них почав бачити. Двоє втратили надію повернути зір остаточно: один з чоловіків залишився без ока, інший отримав травму, після якої побачити світ неможливо.

Завідуючий відділенням трансфузіології Борис Бандуровський каже, що вогнепальні поранення завжди супроводжуються рясною кровотечею, тож багато пацієнтів потребують донорської крові. За останні дні кількадесят людей виявили бажання просто “з вулиці” здати для них кров.

Міський голова Андрій Садовий зауважив, що лікарня забезпечена всіма необхідними медикаментами. Проте за кордоном — новітніші технології лікування. Допомогти відважним революціонерам виявили бажання медики з Австрії, Польщі та Чехії. Восьмеро постраждалих вже лікуються в інших країнах, дев’ятеро — готуються до поїздки. Транспортування та лікування — за рахунок приймаючої сторони.

“Питання коштів повністю вирішено!” — зазначив Андрій Іванович.

43 поранені активісти, за здоров’я яких зараз борються медики з лікарні швидкої медичної допомоги, лежать в окремих палатах. Стверджують, що лікують їх — безкоштовно, рівень надання медичної допомоги значно вищий, ніж у Києві.

Фотограф Мар’ян Гаврилів постраждав у третій день протистояння — 22 січня. Внаслідок вибуху гранати молодий чоловік отримав контузію, черепно-мозкову травму, перелом щелепи, гайморових пазух та інші травми. Замість того, щоб відправити непритомного Мар’яна до лікарні, його ув’язнили. Cтараннями інших активістів чоловіка відправили до Львова, де він перебував під домашнім арештом. Коли нарешті потрапив до лікарні, медики забили на сполох: поранений потребував негайної операції. Внаслідок перелому кісток носа весь цей час він дихав виключно ротом.

Киянин Олексій (прізвище називати не хоче) постраждав під час страшних сутичок 18 лютого. Лікарі діагностували перелом руки та вилиці. Хоча рідних у Львові чоловік не має, його щодня відвідують студенти та волонтери. Приносять продукти та все, чого чоловік потребує.