Новонародженого синочка поклали на живіт... татусеві

Коли 36­річна Зоряна Маркевич із села Новосілок Буського району Львівської області завагітніла вшосте, місцевий лікар лякав її найгіршими наслідками. Двох старших дітей жінка народила природним шляхом. Потім перенесла три кесареві розтини, хоча лікарі рекомендують не більше двох. “Якщо не судилося мені більше жити — помру, але немовлятка не позбудуся!” ­ відважно відповіла пані Зоряна.

Хоча сім’я не може похвалитися великими статками, усі сини та доньки — заплановані та бажані. Живуть разом із батьками чоловіка. Четверо дорослих і п’ятеро дітей мешкають у двох кімнатах, але не нарікають — кажуть, місця усім вистачає. Туалет — на вулиці, воду доводиться носити з криниці.

Батько сімейства працює у Львові — щодня доїжджає на роботу громадським транспортом. Ремонтуючи маршрутки, заробляє 1000 грн. на місяць. Виручає город, а також допомога батьків. Оскільки між дітьми різниця невеличка, передають одне одному у спадок одяг та іграшки. Дерев’яне дитяче ліжечко ручної роботи у цій родині не пустує: у ньому колисався ще багатодітний татусь, його сестра, сусіди, а тепер — всі молодші Маркевичі. Зараз його дістали знову ­ для новоспеченого синочка, який народився з вагою 3 кг 470 г. Удома на нього чекають дві сестрички та два братики. Найстаршому — 14 років, наймолодшому минуло три.

Коли пані Зоряна завагітніла ушосте, дуже хвилювалася. Її попереджали, що внаслідок великої кількості кесаревих розтинів може... розірватися матка. До того ж уже мала сумний досвід: довелося пережити смерть донечки, яка народилася з вагою 600 грамів. Жінку “кесарили” передчасно — на 24­му тижні вагітності, оскільки внаслідок високого тиску та білка в сечі виник важкий гістоз. Незважаючи на всі перестороги, Зоряні навіть на думку не спадало відмовлятися від чергового шансу стати мамою. Мріяла про п’яту дитинку.

Як на біду, під час другої половини вагітності виникли ускладнення. У жінки діагностували анемію важкого ступеня та недостатню кількість тромбоцитів, які відповідають за згортання крові. Зоряна могла померти від крововтрати під час операції. Випадок був надзвичайно складним. Жінку скерували до відділення патології вагітних Львівської обласної клінічної лікарні. Зоряну взяли під свою опіку професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології Леонід Маркін та акушер­гінеколог, виконувач обов’язків завідуючої кафедри патології вагітних Ольга Михайлів. Для “перестраховки”, на випадок незгортання крові, підготували кров та плазму, провели профілактичне переливання крові.

“Навіть після першого кесаревого розтину можливі ускладнення, а що вже казати про четвертий: таку кількість не рекомендують, ­ каже Ольга Михайлів. ­ Відчайдушним породіллям загрожують ускладнення у вигляді розходження хірургічних швів, гематоми, спайкові процеси малого тазу, травми сечовидільної системи і навіть смерть!”.

Пані Зоряну прооперували. На щастя, успішно. Багатодітний татусь був присутній під час операції. Відразу після народ­ження синочка поклали йому на живіт.

Новоспечена мама та дитина почуваються добре. Пані Зоряна годує сина грудьми. Вдома на братика з нетерпінням чекають інші діти. Часу даремно не марнують: після школи працюють на городі. Незважаючи на всі труднощі, після народження кожної наступної дитини жінка почувається щасливішою та молодшою.

Фото Мирона МАСЛЮКА