Покачала прес – «розбив» інсульт

У шістнадцять років кожній дівчині кортить бути найгарнішою. Марійка не стала винятком. Щоб мати досконалу фігуру, вирішила щоранку качати прес.

Ранок розпочався як звичайно: дівчина зібрала підручники, покачала прес та сіла снідати. Раптом десятикласницю схопив сильний біль у животі та ногах. Перелякана мама викликала “швидку”. Лікарі приїхали і заспокоїли: мовляв, нічого страшного — потягнула м’язи. Приб­лизно через годину дівчинка перестала рухати ногами. Знову викликали медиків. Дівчину госпіталізували з діагнозом “інсульт”. З того фатального дня минув майже рік. Зараз Марія втретє лежить у лікарні. Досі пересувається з допомогою інвалідного візка. Незважаючи на важку хворобу, дівчина не втрачає віри у майбутнє — перейшла в одинадцятий клас (відколи захворіла — навчається індивідуально), готується до вступу у вуз, мріє стати архітектором.

Марійка ­ не єдина пацієнтка у неврологічному відділенні міської дитячої клінічної лікарні з таким діаг­нозом.

Останнім часом кількість дитячих інсультів зросла. Якщо раніше цю недугу діагностували раз на один­два роки, то за останнє півріччя довелося рятувати п’ятьох пацієнтів, ­ каже завідуючий відділенням Олег Куксенко. ­ На щастя, недугу можливо виявити завдяки комп’ютерній томограмі. Та й смертність від неї тепер нижча, оскільки медицина йде вперед, тож реанімаційні заходи значно ефективніші.

Олег Вікторович пояснив: у Марії інсульт стався через те, що під час фізичних вправ порушився кровообіг в артерії, яка доносить кров до поперекового відділу спинного мозку. У сусідній палаті лежить семирічний хлопчик, якого спіткало подібне лихо. Нещодавно він почав рухати лівою ручкою. Ще двох дівчаток — восьми та дванадцяти років — вже виписали додому, хоча попереду — довготривале лікування. Деяких пацієнтів недуга спіткала через підвищений артеріальний тиск.

Нещодавно лікувався 2­річний Олексійко, який переніс декілька ішемічних інсультів. Біду спровокувала загадкова, не відома раніше хвороба — моя­моя. Інсульти розвивалися внаслідок звуження простору судин. Якщо колись недуга чатувала на людей після 20 років, то тепер не шкодує малих діточок. Олексійка врятувала операція у Швейцарії, на яку батьки ледве назбирали гроші.

Діти потрапляють до пастки недуги внаслідок аномалії судин головного мозку та поганої фізичної витривалості. Малюк може рости здоровим, нормально почуватися, але будь­який поштовх на зразок різкого фізичного або емоційного навантаження, недосипання призводить до утворення тромба або катастрофічного звуження судин. Олег Куксенко наголошує, що нещастя можуть провокувати погана екологія, неправильне харчування, оброблена хімікатами та збагачена консервантами їжа, порушення імунологічного характеру та кровопостачання, невчасно діагностована ревматична хвороба. До біди призводить вживання модних енергетичних напоїв, які різко підвищують тиск. Сучасні діти ведуть сидячий спосіб життя, адже більшість часу проводять перед телевізором або комп’ютером. Як наслідок, їхні судини нетреновані, й будь­яке незвичне навантаження може спровокувати інсульт.

У радянські часи всі школярі відвідували уроки фізкультури, займалися на одному рівні. Зараз лікарі змушені багатьом “призначати” дозоване навантаження, оскільки діти помирають просто на уроках. Найкраща профілактика ­ дружба зі спортом. Проте зараз більшість школярів не має можливості відвідувати секції, оскільки майже всі вони — платні, та й батьки, через надмірну зайнятість, не мають часу возити чадо на тренування.

Важливе значення має загартовування дитини, а також здорове харчування: товстуни мають всі шанси потрапити до тенет підступної недуги. Важливо добре висипатися.

Підвищену схильність до інсульту мають діти з вродженою слабкістю сполучної тканини, надмірною рухливістю суглобів, порушеннями внутрішніх органів, нирковими патологіями та ревматизмом. Їм необхідно регулярно здавати аналізи.

Якщо вчасно розпочати лікування гострого інсульту, воно завершиться успішно. На відміну від дорослого, дитячий мозок має здатність повністю відновлюватися.

Перші дзвіночки недуги ­ розлади мови, порушення зору, слабкість у кінцівках, запаморочення. Важливо також ретельно стежити за артеріальним тиском дитини: його можна виміряти у будь­якому віці, у домашніх умовах. За найменших тривожних симптомів слід негайно звертатися до педіатра або невролога, адже тільки своєчасна реакція батьків здатна врятувати дитину від інвалідності.