Врятувати покаліченого лося

Добу тривала операція з порятунку нечастого гостя у галицьких лісах — лося. Ця тварина зазнала складних переломів передніх ніг, пошкоджень внутрішніх органів — після того, як, вискочивши з лісу, упала з височенного мосту у річку. Зусилля місцевих жителів, сільської і районної влади, ветеринарів зі Львова не дали сподіваного результату. Травми покаліченої тварини виявилися несумісними з життям…

Роман Худоба, житель Калинівки, що за 23 кілометри від польського кордону, поспішаючи на своє поле за селом, почув вовтузіння біля річки Щан. Точніше, біля канави, бо водойма надто вузька і мілка, заросла чагарниками. Коли глянув униз — побачив лося, який бився у конвульсіях. То був самець, важив щонайменше 300 кг, було йому років три. Кажуть, міг зі своїм стадом перекочувати в Україну із Польщі. Видно, кимось наляканий, упав з необгородженого бетонного мосту і тяжко покалічився. Знаючі люди казали: якби річка була глибшою, вода пом’якшила б удар, лось вибрався би на берег без фатальних наслідків…

Про «НП» у Калинівці повідомили у міліцію, райдержадміністрацію. На місце збіглися селяни. Витягли лося на берег (хоча, напевно, у холодній воді біль був меншим). Чим ще допомогти йому, не знали. Кожну спробу наблизитися немічний лісовий красень сприймав як загрозу, пробував піднятися ­ і ще більше шкодив собі.

Дехто радив пристрелити каліку, поділити м’ясо, але сільська громада стала в оборону нещасної тварини, організувала чергування. Вночі разом з єгерями сторожували біля лося у машині. Хоч було холодно, вогню не запалювали, щоб не дратувати, не посилювати страждань і так виснаженої нестерпним болем тварини. Як розповів нам калинівський сільський голова Володимир Митка, люди підносили лосеві сіна, але йому було не до їжі…

Наступного ранку у Калинівку за тривожним нічним викликом прибув зі Львова лікар ветеринарної клініки «Прайд» Олександр Маркевич. Хоч як не нервувала бідолашна тварина, зумів обстежити її, дав заспокійливі ліки. Діагностував два складні переломи передніх кінцівок, зокрема один відкритий (нога трималася на м’язах), пошкодження внутрішніх органів. Тяжке дихання підказувало, що у тварини розірвані легені. Прикидав, що доведеться лося транспортувати у Ветеринарну академію для операції. Що треба буде зробити рентгенівський знімок, аналіз крові, що, мабуть, доведеться замовляти за кордоном спеціальні пластини. У випадку успішної операції не менш складною була б і реабілітація лося — за ним довелося б доглядати у підвішеному стані, інакше б дикий звір, не розуміючи, що з ним коїться, пручався і понищив би вставлені імплантанти…

У розмові з кореспондентом «ВЗ» експерти ветеринарії припустили, що така операція обійшлася б не менш як у кілька тисяч доларів. Але потреба у ній відпала — лось помер. Швидше за все, від больового шоку…

Директор Яворівського національного природного парку Михайло Біляк, який теж прибув на місце пригоди, розповів нам:

Якби кваліфікований фахівець опинився на місці у першу годину­другу, у лося були б шанси вижити. А так нещасна тварина мучилася без медичної допомоги півдоби. Щоправда, тут є свої нюанси: на кожну дію з дикою твариною потрібні бюрократичні дозволи…

Тим часом в Яворівській райдерж­адміністрації дали доручення сільській владі і райавтодору протягом кількох днів обгородити небезпечний міст — бо у нову біду можуть потрапити і люди, і домашня худоба.