У Крим – не по засмагу, а по здоров’я

Збираючись до Криму, як правило, намагаємось знайти найдешевше житло найближче до моря. Вийшов вранці на пляж — і смажишся до обіду, перекусив — і знов на сонце. Організм за таку відпустку не подякує, зате як заздритимуть друзі шоколадній засмазі! Саме по засмагу більшість із нас їде до Криму, забуваючи, що основна перевага Південного берега — особливий коктейль морського та гірського повітря, настояного на хвої. Саме тому колись тут набудували всесоюзних пансіонатів та санаторіїв. Сюди відправляли на оздоровлення робочий клас та партійне керівництво. Відпочивали вони у різних санаторіях, але ж дихали одним повітрям.

Соцстрахівські путівки тільки по «блату»

За двадцять років незалежності України публіка у профспілкових санаторіях змінилась, зате умови — не дуже. Побачити тут звичайного робітника, який приїхав оздоровитись, — нереально. Для пересічного українця навіть соцстрахівська путівка на море, за яку треба оплатити лише частину вартості, — недоступна. По-перше, через соцстрах можна отримати путівку лише у найдешевші номери і переважно — в несезон. Сервіс там відповідний. По-друге, аби отримати путівку, треба мати “своїх” у соцстраху.

На пляжі санаторію “Україна” ми познайомилися з жінкою із Харкова, яка відпочиває тут уже вп’яте. “Мені тут подобається, бо прекрасний парк. Торік була в Євпаторії — це степова зона, дерев нема, занадто душно. Мінус таких путівок — ніколи не знаєш, з ким тебе поселять у кімнаті. Поки що я сама. Але у суботу буде новий заїзд, точно когось підселять. Одного разу мені така сусідка попалась, що я поїхала на три дні швидше додому — не витримала”, — каже курортниця. Дізнавшись, що ми зупинились у “Курпатах”, питає, як виглядає санаторій “Горний” (це по сусідству), бо у вересні буде можливість взяти путівку туди... Хтось відпочиває двічі на рік, а хтось ні разу за життя моря не бачив. Навіть якщо працюють на одному підприємстві. У санаторіях кажуть, що соцстрахівських відпочивальників у них — третина. Часто приїжджають одні й ті ж люди. Серед “комерційних” клієнтів (ті, хто платить повну вартість) — представники усіх країн СНД.

На пляж — ліфтом

Кореспондент “ВЗ” мала можливість побувати у кількох профспілкових санаторіях Великої Ялти. Одні у гіршому стані, інші у кращому — все залежить від господаря. Це прекрасна альтернатива невиправдано дорогим готелям. Якщо ви людина невибаглива і ностальгуєте за минулим, можна бронювати стандартний номер (сервіс — совковий). У червні він обійдеться від 320 гривень з людини за добу. Для пересічного українця — недешево. Але у цю суму входить не лише проживання, а й триразове харчування та лікування залежно від профілю санаторію. Від чотириста гривень з особи можна поселитись уже у “покращений” номер — як правило, це звичайний санаторний номер, але з ремонтом, новішими меблями і санвузлом. Є люкси і по тисячі гривень за добу. І, як не дивно, вони рідко стоять порожні.

Основна перевага і головний біль керівництва “радянських” санаторіїв — величезні території. Як правило, один санаторій має по кілька гектарів — власні пляжі та парки з рідкісними деревами та прокладеними теренкурами (спеціальні доріжки для прогулянок). Тут можна гуляти, поки смажить сонце, дихати насиченим травами та ефірними оліями повітрям. Саме на ці території і “полюють” товстосуми, які намагаються відтяпати шматочок чи то під дачу, чи то під приватний готель. “Ось бачите обгороджену територію — шість соток — тут збираються будувати шестиповерховий готель. Як можна на такий клаптик впихнути багатоповерхову будівлю?” — обурюється головний лікар санаторію “Місхор” Володимир Міхін, адже будівництво збираються починати за кілька метрів від одного з корпусів їхнього санаторію. Територія Південного берега Криму скеляста (у багатьох санаторіях на пляж треба спускатись спеціальними підземними ліфтами чи канатною дорогою), тому невідомо, як це будівництво позначиться на старих корпусах. Під кожен новий будинок вирізають частину дерев.

Профспілкові санаторії підуть з молотка?

Утім, може статись, що профспілкові санаторії перетворяться на приватні готелі, і ціни тут уже будуть зовсім іншими. За словами головного лікаря санаторію “Лівадія” Олександра Плахотного, через суди профспілкові санаторії по всій країні передають з власності профспілок у державну власність. “Коментують це так: “Повернули народу”. Зрозуміло, ніякому народу нічого не повернули. Фонд держмайна виставляє все це на продаж. Те, що бізнесу цікаво — море, території — віддадуть для іншого цільового призначення, а те, що нікого не цікавить (санаторій десь під Харковом чи ще десь), — залишать профспілкам, — каже Олександр Плахотний. — Є в країні цільові гроші на оздоровлення людей — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Мінпраці та соцполітики. Це цільові гроші — їх в країні крутиться близько двох мільярдів. Якщо ліквідувати профспілкові санаторії та профілакторії, ці гроші неможливо освоїти”. За словами Плахотного, ще одна проблема, з якою можуть зіткнутись громади, якщо санаторії закриють, — відсутність грошей у місцевих бюджетах. Якщо приватні готелі зазвичай працюють за спрощеною системою оподаткування і платять зарплату в конвертах, то санаторії податкових пільг не мають. “Зарплата біла — в конвертах не платять. Якщо санаторій “Лівадія” продає послуг на 20 мільйонів гривень на рік, то з цього шість мільйонів гривень йде на податки. Як працюють приватні готелі? Тінізація, мінімізація... Звичайно, вони у кращих умовах, ніж ми”, — каже він.

Як правильно відпочивати

Лікарі усіх санаторіїв як один твердять: якщо хочете оздоровитись (насамперед йдеться про захворювання дихальних шляхів), то у Крим треба їхати не влітку, а в міжсезоння. Липень-серпень — це зараз вважається високий сезон і високі ціни. А колись у ці місяці відпочивали лише бідняки. “До революції оксамитовий сезон — квітень, травень, коли цвіте гліцинія. Дами ходили у капелюшках і оксамитових нарядах. Липень-серпень — це був ситцевий сезон, відпочивали в основному бідні студенти, — каже головний лікар санаторію “Лівадія” Олександр Плахотний. — Коли у липні-серпні починається “зона духоти” і навіть вночі температура не опускається нижче 30 градусів, про яке лікування може бути мова? Особливо для сердечників чи астматиків”.

У більшості санаторіїв заборонено курити не лише у приміщеннях, а й навіть у парках. Виявляється, специфіка тутешнього повітря у тому, що воно дуже глибоко проникає у легені. Відповідно, якщо тут курити, то нікотин завдасть більшої шкоди, ніж в глибині країни.

“Найбільша користь повітря від моря — ранішній та вечірній бриз, коли повітря, насичене негативно зарядженими іонами, рухається з моря на сушу. Раджу не спати до дев’ятої, а виходити на пляж о сьомій ранку (найбільша концентрація іонів з сьомої до восьмої години), потім — після сьомої вечора”, — каже головний лікар санаторію “Україна” Ігор Душкін. Він має власний дозиметр, яким вимірює радіоактивність сонячного випромінювання. За його словами, найбезпечніші сонячні промені — до 10 ранку та після шостої вечора. Після одинадцятої ранку сонце стає небезпечним, треба втікати з пляжу. Впродовж дня краще гуляти у парку чи відвідувати санаторні процедури — лікувальні, ванни, масажі, обгортання. Утім, відпочивальники воліють смажитись на сонці, пропускаючи навіть ті процедури, вартість яких включена у путівку.