Захворів на бронхіт — став інвалідом

На кашель у транспорті та інших громадських місцях ніхто не звертає уваги. Мода на куріння поки що не здала своїх позицій, а у міжсезоння бухикання з усіх боків — звичне явище.

Однак усе не так банально.

Під звичною, на перший погляд, застудою,

може маскуватися туберкульоз, а також — хронічний бронхіт. Ця недуга не несе

загрози оточенню, однак небезпечна

для “власника”.

Мільйони ЛЮДЕЙ у світі потерпають від хронічного бронхіту. За спостереженнями лікарів, до її тенет потрапляє кожен четвертий українець.

За словами завідуючої міським пульмонологічним відділом, головного спеціа-ліста охорони здоров’я з пульмонології Олени Кулітки, навесні, через зміни погодних умов, хвороба загострюється. У більшості випадків хворі на хронічний бронхіт — метеозалежні. Підвищення температури тіла, посилення кашлю, задишка, жовтий або зелений колір харкотиння — ознаки загострення важкої недуги. При таких симптомах необхідно звертатися до лікаря.

Останнім часом хронічна форма бронхіту помолодшала — якщо раніше ця недуга чатувала на чоловіків та жінок після 40 років, то тепер від неї страждають підлітки та молодь.

Бронхіт — це запалення слизової оболонки бронхів. Гострою формою захворювання супроводжуються респіраторні інфекції, особливо — вірусні. Недолікована недуга, яку “виходжують на ногах”, часто переходить у хронічну форму, що характеризується постійним запаленням та звуженням великих і малих дихальних шляхів. При цьому порушується їхній захисний шар та система тонких ворсинок, що очищує легені від слизу. У 90% випадків від хронічного бронхіту потерпають курці та люди, що працюють у запилених приміщеннях або схильні до респіраторних інфекцій.

Якщо протягом двох років ви помітили, що періодично кашляєте по два-три місяці поспіль — це перші дзвіночки хронічного захворювання легенів. Через п’ять років у хворого з’являється задишка: зауваживши неможливість швидко йти та виконувати звичну фізичну роботу, людина нарешті звертає-ться до медичної установи. Як правило, у таких випадках лікарі діагностують II-III прогресуючу стадію хронічного обструктивного захворювання легенів, яку вилікувати неможливо — можна тільки призупинити прогресування. Точно діагностувати недугу можна лише за допомогою спірометричного дослідження дихальної системи, яке виявляє ступінь звуження бронхів.

Пацієнтів, які кашляють тривалий час, скеровують на флюорографію (аби виключити туберкульоз та онкопатологію легенів), рентген та спірометрію. Якщо під час спірометричного дослідження виявили хоч якісь зміни, пацієнту необхідно проходити обстеження двічі на рік, аби зупинити прогресування хвороби. Варто також пам’ятати, що ГРВІ не можна лікувати без консультації лікаря — за допомогою народних методів та розрекламованих препаратів. Якщо протягом трьох-п’яти днів тримається висока температура, а цілий тиждень непокоїть кашель — слід негайно звертатися до медичної установи, оскільки захворювання може перейти у запалення легенів або хронічний бронхіт.

Якщо байдуже ставитися до хронічної недуги, вона ускладниться хронічним легеневим серцем — патологією, яка супроводжується сильною задишкою, набряками кінцівок, тахікардією, збільшенням печінки, наявністю рідини в черевній та плевральній порожнині. Можуть виникати свистячі хрипи та скутість грудної клітки. Поступово хворий втрачає працездатність і стає інвалідом.

Людям, у яких діагностували хронічний бронхіт, необхідно уникати факторів, що можуть погіршувати стан та призводити до загострення недуги. Курцям слід кинути палити та уникати вдихання тютюнового диму. Тим, хто працює у запилених приміщеннях, бажано змінити місце роботи. Слід уникати вдихання різних алергенів, вихлопних газів, шкідливих випаровувань та сильних запахів: варто якомога менше користуватися парфумами та дезодорантами. Побутові засоби для чистки, фарби та лаки можна застосовувати лише в достатньо провітрюваному приміщенні. Краще уникати надто високих або низьких температур.