Плавання позбавляє страхів і комплексів

“Безнадійні випадки у навчанні бувають?” — тамуючи страх, запитала авторка цих рядків тренерів з плавання, коли задумала підкорити водну стихію. “Не бувають!» — відповіли. Ці слова додали мені оптимізму: невже навчуся плавати?

Глибока ВОДА — моя фобія з дитинства, яку, здавалося, нереально було викорінити. Страшно було навіть дивитися на діточок, які впевнено демонстрували мистецтво брасу й кролю. Але, як кажуть, крапля камінь точить… Тепер водна стихія стала для мене рідною, навіть стилем життя, який змінив не лише мою фігуру, самопочуття, а й додав упевненості. Ні дня без водного адреналіну! Плаваю регулярно уже більш як півроку. Фобії як не було. На власному досвіді переконалася: якщо подружишся з водою, то це надовго.

25-річний Сергій Стецькович працює тренером з плавання п’ятий рік. Починав з посади інструктора, потім став старшим інструктором. Його робота — конвеєр: не встиг потренувати одних плавців, як через кілька хвилин доводиться братися за початківців. У плаванні пан Сергій з 11 років. Починав з веслування на озері Глинна Наварія. “Заняття з веслування вимагали вміння плавати, — каже. — Відвідував також заняття у Комплексі водних видів спорту, удосконалював навички плавання. Нескладно було навчитися — дітям усе вдається легше”.

Запитую його, скільки і якими стилями потрібно тренуватися у воді, щоб схуднути. “Потрібно це робити технічно правильно, проплисти певну дистанцію, щоб працювали усі системи організму, що й допомагає скинути вагу. Доцільно плавати тричі на тиждень. Хороше навантаження — півтора-два кілометри, для новачків — 700 метрів. Щоб похудати, після занять з плавання рекомендується не їсти дві години. Можна пити негазовану воду. Після години плавання організм починає інтенсивно спалювати жири. Якщо щось з’їсти, схуднення буде неефективним”.

Сергій Стецькович каже, що плавати можна навчитися у будь-якому віці. Безнадійних випадків не буває, просто кожен доходить до свого рівня: одні зупиняються на “пляжному варіанті” (брас без занурення голови у воду), інші розвивають спортивні стилі. У навчанні усе залежить від координаційних здібностей людини, а також від того, чи боїться вона води. “У моїй тренерській практиці неодноразово зустрічалися діти, які боялися розслабитися у воді, — продовжує розмову Сергій Стецькович. — У плаванні головне — розслабитися, і вода буде тримати. Навчаємо ковзання на воді, щоб виробити аеродинаміку. Є люди, яким складно навчитися видихати у воду. Немає правильної координації рухів. Деяким складно поєднати три речі — роботу ніг, рук і дихання”.

“Одного разу до спортивного басейну прийшли двоє чоловіків, які вирішили, що “вміють плавати”, — пригадує тренер. — Стрибнули у воду: один виплив, інший не міг виборсатися, почав іти на дно. Довелося стрибати і витягувати. Усе завершилося добре”.

Головний плюс плавання — ефект заспокоєння. “Вода заспокоює організм після робочого дня, забирає втому, — каже тренер. — Після тренувань з басейну виходиш бадьорий. З іншого боку, цей вид спорту примушує нас навантажуватися. У плаванні завжди є рух уперед: зробив гребок — тіло пішло вперед. У воді вага тіла зменшується у вісім разів, знімається навантаження з хребта та всього організму”.

Кореспондент “ВЗ” поспілкувалася з юними плавцями, які вже встигли стати чемпіонами. Діти в один голос кажуть: плавання додає впевненості, з кожним гребком прагнеш нових перемог. “Це стиль життя, в якому мені подобається усе — вода, атмосфера, тренери, — розповідає п’ятикласник Дмитро Лопушанський. — Відвідую секцію плавання три роки. Навчитися було легко, складніше — відшліфувати техніку. Займаюся в басейні чотири рази на тиждень”. Хлопець уже може похвалитися нагородами у Словаччині, Угорщині, Україні. На змаганнях виборював «золото», «срібло» та «бронзу». Захоплюється перемогами всесвітньо відомого плавця Майкла Фелпса, Дениса Силантьєва, Яни Клочкової.

“Учениця Львівської лінгвістичної гімназії Юстина Ленковська (11 років) — отримувала нагороди у Білорусі, Болгарії, Словаччині. “Плаваю чотири роки, — каже Юстина. — Займаюся дев’ять разів на тиждень: в певні дні — двічі на день. Учениця львівської школи “Надія” Аліна Крук понад три роки посилено тренується в басейні. Покинула танці, бо знайшла себе у водній стихії. “Тато навчив триматися на воді на морі, в басейні удосконалилася, — розповідає Аліна. — За півтора року опанувала усі стилі. Плавання для мене — друге життя. Була на змаганнях у Білорусі, Польщі, маю призові місця”.

З досьє «ВЗ»

За інформацією Федерації плавання Львівської області, на Львівщині є 51 басейн, але тільки 28 з них працюють. У Львові — 19 басейнів, з яких працює 17. Не мають жодного басейну школи у Галицькому районі, у Личаківському є два басейни, але простоюють.