Передплата 2024 «Добрий господар»

Борис ГРЕБЕНЩИКОВ: «Те, що цей концерт відбувся, – чудо»

Борис Гребенщиков разом із львів’янами відсвяткував 40-річчя гурту “Акваріум” у стінах Оперного театру. У місто Лева він завітав разом із командою музикантів у рамках ювілейного туру “4000 років: продовження”.

З нагоди святкування такої поважної дати Гребенщиков об’їздив усю Росію та пів-України. Та незважаючи на те, що у гастрольному ритмі він та музиканти живуть не перший місяць, перед львів’янами Гребенщиков виклався на повну, подарувавши тригодинний унікальний за своєю мелодичністю та наповненістю концерт.

Тим, хто завітав на концерт гурту “Акваріум” у Львівському оперу, і в голову не могло прийти, що ще за кілька годин до його початку над ним висіла загроза зриву. “Сьогодні прокинувся у Львові зовсім хворий, — розповів Борис Гребенщиков кореспондентові “ВЗ” після концерту. — Вранці не міг говорити взагалі. У мене — жахливий бронхіт. Десь в Чернівцях продуло, от і захворів. Те, що концерт відбувся, — чудо. Лежма лежав і пив ліки, щоб ввечері бути в стані вийти на сцену. Через цю хворобу не зміг навіть Львовом, який надзвичайно люблю, прогулятися”. Шкода, що подвиг Гребенщикова не оцінив весь зал Львівської опери, адже виступати йому в цей вечір довелось перед численними порожніми кріслами (квитки коштували від 150 до 500 грн.). Хоча галицька публіка і не порадувала “Акваріум” аншлагом, теплим прийомом музикантів вона таки здивувала. Зал впізнавав композиції з перших акордів, одразу відгукуючись на них вдячними оплесками.

Розпочавши свою музичну історію з пісні “Еще один раз”, “Акваріум” пустився у мандри своїм репертуаром. За 40 років творчості у його загашниках назбирались сотні і сотні пісень, тож обирати було з чого. Витягуючи одні за одною композиції, Гребенщиков жонглював ними, як вправний маестро людського сприйняття. Він варіював від задушевної лірики до драйвових ритмів з нотками рок-н-ролу, від серйозної філософії, за кожним словом якої — своя історія, до опоетизованого гумору. “У нас приблизно однаковий набір пісень на всіх виступах в рамках туру, — пояснив специфіку вибору композицій БГ. — Але на кожному концерті завжди буває щось, чого не було на попередніх. Щось зникає, а якісь пісні раптом з’являються ні з того ні з сього. Всі зали, всі міста — різні. Відповідно різні і відчуття. Грати всюди одне і те ж неможливо”.

“Огонь Вавилона”, “Господу видней”, “Небу цвета дождя”, “Анютины глазки”, “Девяносто дней и девяносто ночей”... У своїх композиціях “Акваріум” переплітав східні мотиви і західну естетику, мелодику флейти та барабанні ритми... Музиканти тішили зал звуками вигадливих східних інструментів та тамтамними перегукуваннями.

Не втратив нагоди Гребенщиков і поспілкуватися з залом. Організувавши в концерті імпровізований антракт, він взявся відповідати на запитання слухачів. Зокрема, він розповів, що не загадує бажання на Новий рік, бо коли вони у нього з’являються, він їх реалізує. На запитання, чи буде кінець світу, віджартувався, мовляв: “Фільм “Хоббіт” тільки вийшов на екрани, до 21-го не всі встигнуть його подивитися, так що кінець світу в загальні плани не вкладається. Тим більше на черзі ще п’яті “Пірати Карибського моря”, третій “Холмс”... Про який кінець світу може йти мова? Зрештою, про те, що він буде, писали московські газети, а вони, ви ж знаєте, не пишуть ні слова правди”. Серед запитань, адресованих БГ, були і прохання, зокрема, виконати щось з репертуару Вертинського. Співак одразу взяв до рук гітару і виконав “За кулисами”.

Запитання-відповіді перетекли у другий акт. “Последний поворот”, “Скоро кончится век”, “Второе стеклянное чудо”... Пісня за піснею “Акваріум” занурював зал у свій світ. Коли ж настав час прощатися, музиканти просто зійшли зі сцени. Близько п’яти хвилин зал оплесками просив “бісу”. Частина глядачів зневірилась і вийшла з Опери. А от решту чекав приємний сюрприз: “Акваріум” виконав ще кілька композицій, зокрема “Все говорят, что пить нельзя”, “Моей звезде”, “На ход ноги”.