Безруков закохався у Львів та Львівську оперу
Такого емоційного вечора Львівська опера не бачила давно. З аншлагом тут відгриміла вистава-містерія “Хуліган. Сповідь”. Це — єдина драматургічно вибудувана композиція про життя російського поета Сергія Єсеніна, складена з його віршів і пісень. Ажіотаж навколо «Хулігана...» спричинив її головний герой — один із найвідоміших акторів Росії Сергій Безруков, який також виступив режисером-постановником та композитором вистави.
ЗА ПІВГОДИНИ до початку спектаклю Сергія Безрукова “Хуліган. Сповідь” перед Львівським оперним театром ім. Соломії Крушельницької нечуваний ажіотаж. “Так довго чекала та мріяла про його приїзд, — зізналась “ВЗ” львів’янка Оксана. — Окрім того, що Безруков — геніальний актор, не можу відвести від нього погляду, як від харизматичного чоловіка. Аби розгледіти його сповна, не пошкодувала грошей на перший ряд. Нарешті моя мрія здійсниться!”.
А розщедритись охочим пот-рапити на виставу Безрукова таки довелось. Квитки коливались у межах 150-1300 грн. Але що не зробиш заради улюб-леного актора... Після трьох дзвінків у залі Львівської опери не залишилось жодного вільного місця.
Коли Сергій Безруков появився на сцені, зал вибухнув оваціями. “Добрий вечір, Львове! — привітався актор. — Дякую, що ви сьогодні тут. Я вперше у Львові. Вражений, наскільки це фантастичне місто. А який у вас Оперний театр! Це — казка. Але, щоб ми не псували цієї казки і не заважали одне одному, прошу вас вимкнути мобільні телефони”. Глядачі чемно прислухались до прохання Безрукова. Впродовж вечора жодного разу не було чутно звуків мобільних.
Вистава одного актора тривала близько двох годин. Проте час злетів миттєво. Сергій Безруков, якого львівський глядач досі знав як телевізійного актора, відкрився як геніальний театральний артист. Такої потуги акторського таланту, у поєднанні з чудовим співом та грою на музичних інструментах, претензійна галицька публіка від Безрукова не очікувала. Тому шквал оплесків розігрівав Оперний театр до максимальних температур.
У виставі “Хуліган. Сповідь” Безруков прагнув відкрити пое-та-скандаліста, поета-хулігана Єсеніна, який назавжди залишився людиною-загадкою з трагічною долею та таємничою смертю. Аби показати, наскільки багатогранним був Сергій Єсенін, Безруков об’єднав у виставі різні вірші, різні стилі, різні відтінки мистецтва. Ударні рок-композиції змінювались на запальне танго та ліричні балади. Емоційна декламація віршів супроводжувалась дивовижною містерією пронизливого балетного монологу. Особливо тонко показано у виставі злочини радянської влади. Тих, хто не йшов по чітко наміченій системою лінії, знищували. Таким був Сергій Єсенін. Його хуліганський характер через міцні слівця та вільну манеру писання показав Сергій Безруков. Втілюючись у свого персонажа, актор не залишав і тіні сумніву, що на сцені — правдива історія життя генія. Пронизливі крики розпачу, щирі сльози та сміх бунтівника Сергія Єсеніна крізь себе майстерно пропустив на сцені Львівської опери Сергій Безруков. Він жив на сцені і вимолював кожен подих, кожну інтонаційну лінію поета через такі відомі вірші Єсеніна, як «Исповедь хулигана», «Письмо к женщине», «Черный человек»... Із останніми акордами вистави зал Львівської опери знову вибухнув аплодисментами. Аби не відпускати зі сцени улюбленого актора, глядачі стоячи не припиняли овацій впродовж декількох хвилин.
“Очікували ажіотажу. Адже немає такого міста в Україні, де би вистави Сергія Безрукова не супроводжувались аншлагами. Це магія артиста, — розповів “ВЗ” співорганізатор вистави у Львові Євген Кравчук, агентство “Прем’єра”. — Сергій Безруков казав, що багато позитивного чув від друзів про Львів, тому дуже хотів побувати тут. Після вистави він був вражений віддачею львівського глядача та красою Оперного театру. На другий день Безрукову та його трупі провели повноцінну екскурсію по місту. Після чого він остаточно закохався у Львів. Пообіцяв, що обов’язково приїде сюди із наступними виставами”.
Євген Кравчук розповів, що з Безруковим не було жодних проблем щодо виконання його побутового райдеру. “Це абсолютно невибаглива людина, — наголосив співорганізатор. — Перед приїздом Безруков надіслав свій побутовий райдер, де висловив побажання щодо їжі. Але там не було чітко зазначено марок лише певних мінеральних вод, які видобуваються з конкретних артезіанських джерел, як, скажімо, у райдері Дженніфер Лопес, яка нещодавно приїжджала до Києва. Сергій Безруков зазначив, що любить річкову рибу та чай з чебрецю. Але водночас наголосив, що це його побажання, а не вимоги. У разі їх невиконання претензій він не висуватиме. З Безруковим приємно і легко співпрацювати. Будемо щиро раді його наступним візитам”.
