Новий одяг – на великі свята, нове взуття – раз на три роки...

Від 1700 — стільки, за результатами дослідженння Центру політичних студій та аналітики, заробляють вчителі України. Найбільші зарплати отримують вчителі у Києві — 3497 грн. Серед інших регіонів України найвищу плату отримують вчителі у Чернівецькій (3030 грн.), Хмельницькій (2900 грн.) та Дніпропетровській (2877 грн.) областях, а найнижчу — у Запорізькій

(1740 грн.). Що можуть собі дозволити педагоги на такі гроші? Кореспондент «ВЗ» опитала освітян різних регіонів і різного віку.

«Хоч я і директор, але не завжди маю і три тисячі гривень, — говорить керівник однієї зі шкіл Львова. — У мене — чотирикімнатна квартира, тому значну суму витрачаю на комунальні послуги. Половина йде на їжу, окрім того, постійно купую книжки. На Форум видавців треба приготувати кількасот гривень. Багато моїх вчителів відмовляються йти на форум, щоб серце не боліло... У мене працює молоденька вчителька. Веде групу продовженого дня, тобто на роботі з 12-ї дня до самого вечора, готує з дітьми уроки, відповідає за життя кожного. За свою роботу отримувала 1300 гривень. Мешкає сама у власній однокімнатній квартирі. За комунальні послуги платить взимку 500 гривень, влітку — пару сотень. Приблизно половина йде на їжу (це вона дуже економить, не купує нічого зайвого, не може собі дозволити навіть кав’ярні). Плюс 200 гривень на місяць — маршрутки. І що залишається? Дівчина навіть книжки собі не може купити, не те що нового одягу! Їй зараз підвищили категорію, і зарплата зросте на 200 гривень. Тішиться... Більшість моїх вчителів купують новий одяг лише на великі свята. А одяг, хто б що не казав, для вчителя — важлива річ. Адже на нього діти дивляться, образ вчителя повинен виховувати в учнів смак. Освітяни — часті гості на секонд-хендах... Нормально ставлюся до того, що вчителі займаються репетиторством. А який ще вихід? Сама рекомендую їм учнів — щоб і вчителям допомогти, і школярам».

Любов Мельничук вийшла на пенсію три роки тому. Сорок років працювала у Дубні вчителем французької мови. «Моя остання зарплата була 1300 гривень, це при тому, що мала максимальне навантаження — 18 годин на тиждень. Зараз у наших вчителів заробітна плата при такому навантаженні 1700 гривень. Тепер у мене пенсія — 1000 гривень на місяць. Що це? 100 євро? Чи ще якийсь пенсіонер Європи отримує такі кошти? 300 гривень плачу за комунальні послуги. Частину витрачаю на їжу. Добре, що маю присадибну ділянку і городину не доводиться купувати. Нового одягу не купую, раз у три роки купую взуття».

Попри фінансові труднощі, молодь не відрікається від вчительської праці.

Киянка Ірина Пономарів закінчила Київський національний лінгвістичний університет. Відразу ж після завершення вступила на цю ж спеціальність у Педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, щоб мати право стати вчителем у школі. «Зараз працюю у приватній мовній школі, заробляю 3500 гривень. Не бачу у цій роботі жодної перспективи. На моїй нинішній роботі я зовсім не захищена, піду у декрет — ніхто мені місця не триматиме, адже працюю без трудової книжки. Шукаю роботу вчителя у школі. Мені порадили обдзвонити школи, завітати у районний відділ освіти. Мене не лякає те, що заробітна плата невелика. Головне, щоб я почувалася захищеною».

Інша киянка, Марія Ощипко, вже шість років працює у школі, зараз її заробітна плата близько 2000 гривень. «Без чоловікової допомоги не вижила б. Він заробляє 4000 гривень. Квартиру маємо свою, двокімнатну, тому платимо тільки за комунальні послуги — взимку 800 гривень, влітку 400-500. У нас немає ні городів, ні родичів у селах, тому великі витрати на їжу — близько двох тисяч у місяць. На дорогу багато витрачаємо. До школи я добираюся метро і маршруткою — п’ять гривень в один бік. Мені приємно, коли роблять подарунки: ось каву подарують — і вже економія”.

Дівчина займається репетиторством, але поки має двох учнів. Говорить, ті, хто готує до ЗНО, мають непогані заробітки. Хороший репетитор бере 1000 доларів за курс.