«Багато груп просили завести їх у Колодяжне, у музей Лесі Українки. Раніше цей напрямок майже не набирався…»

Раніше Марія Мар’янівна Шевців працювала у школі. Вона викладала історію і була класною керівницею у мого сина. Молода, перспективна, добра і щира… Але вчителька вирішила кардинально змінити фах і пішла працювати у туристичну фірму екскурсоводом.

Нещодавно мала нагоду поспілкуватися з пані Марією, а заодно розпитала її про нову професію і тенденції у сфері туризму.

— Багато людей кажуть, що туристи зараз не на часі, в країні — війна. Хтось воює, а хтось на екскурсії їздить, — каже Марія Шевців. — Але туризм — це можливість трішки відпочити, абстрагуватися від негативу, зняти стрес… І це дуже важливо у нинішніх умовах. Чимало людей обирають активний відпочинок у Карпатах, на Закарпатті, де є природа, свіже повітря. Або приїжджають до Львова.

Якщо у попередні роки, особливо у 2022 році, ситуація в туризмі була дуже критичною, то зараз, направду, люди ніби прокидаються зі сплячки… Сьогодні я працювала з групою з Харкова. Наступного тижня до Львова приїздить група з Конотопу. Для цих людей така екскурсія — як подих свіжого повітря, можливість відпочити від сірих буднів, набратися тієї енергії… Окрім цього, це можливість дізнатися щось нове.

— Чим зараз українські туристи найбільше цікавляться? — запитую у пані Марії.

— Все залежить від вікової категорії туристів. Є гарні тенденції серед шкільних груп. Якщо у попередні роки вчителі взагалі боялися кудись з дітьми виїздити, то цього року є екскурсійний бум і серед школярів, і серед дорослих туристів.

Є великий запит на тематичні екскурсії: «Сакральний Львів», «10 родзинок Львова» — це поєднання церков, соборів і архітектури Львова. «Перлини львівських вуличок» — теж цікава екскурсія. Якщо це дитячі групи, то вони більше цікавляться квестами по Львову, де більше інтерактиву, більше активностей та ігор.

Є, наприклад, гарний квест — у пошуках левів, де діти шукають у середмісті Львова різні зображення левів. Або інший квест — «вартові середмістя». Команда отримує пакет з завданнями та карту Львова. Знайшовши певний об’єкт, прочитавши про нього інформацію, діти можуть почерпнути для себе щось нове. Далі вони збираються у певній точці, біля Ратуші, наприклад, і підбивають підсумки, яка команда зібрала найбільше левів, чи розповідають про інші завдання, які були прописані у карточках.

— Пані Маріє, чи розмовляють туристи зі сходу українською мовою, чи все-таки продовжують спілкуватися російською?

— Раніше туристи старшого віку неохоче переходили на українську мову… Зараз таких питань не виникає. Я вже навіть не прошу туристів: «Перейдіть, будь ласка, на українську мову». Звичайно, не усі гарно говорять українською, але вони стараються.

— Чи багато екскурсоводів звільнилося за час великої війни?

— Так, на початку повномасштабного вторгнення був дуже великий відтік екскурсоводів. Багато хто поїхав за кордон. Нині в екскурсоводів багато роботи. Іноді мені телефонують, просять екскурсію на певну дату, а я вже маю екскурсію на цю дату. Дзвоню до знайомих екскурсоводів, а вони теж задіяні. Це означає, що робота є, і це добре.

Звичайно, є пікові дати, особливо, коли шкільні канікули, новорічно-різдвяні свята. Всі хочуть приїхати до Львова, щось цікаве побачити, насолодитися атмосферою міста. Є міжсезоння — листопад і лютий — ці місяці для туризму не зовсім вдалі. А ось влітку туристичних турів досить багато.

Якщо говорити про тенденції 2024 року, то однозначно пожвавлення у туристичній галузі є. Цьогоріч дуже велика затребуваність — замок Любарта у Луцьку. Також було багато груп, які просили завести їх у село Колодяжне (Волинська область) — у музей Лесі Українки. В попередні роки цей напрямок майже не набирався…

Звісно, певні побоювання у туристів є. Вони, зазвичай, питають, яка ситуація на заході України, чи можна їхати. Коли туристи планують приїхати до Львова й просять забронювати для них готель, то дуже часто наголошують на тому, щоб у готелі (або ж поруч) було укриття. Тобто питання безпеки залишається на першому місці.

— Я так розумію, що за школою ви не сумуєте?

— Якщо бачу своїх учнів на екскурсії, то певні сентименти, звичайно, є (усміхається. — Авт.). Але я розумію, що в туризмі більше перспектив.

До речі, цього року серед нових цікавих екскурсійних об’єктів на Львівщині, куди часто їздили групи, був відреставрований палац Яблоновських-Бруницьких у Підгірцях, театралізована екскурсія палацом баронів Грьодлів у Сколе, дегустація авторських солодощів у Сколе (солодощі виготовляє сім’я переселенців з Харкова). Також популярними були інтерактивні екскурсії в Аптеку-музей Й. Зега у Бориславі, театралізована екскурсія Ратушею у Дрогобичі.

З іноземними туристами ситуація, на жаль, залишається складною. Туристичних груп, які б хотіли приїхати, скажімо, до Львова небагато. Цього року я особисто мала лише дві групи іноземних туристів — одна по Львову, інша — в Олеській та Золочівський замок. Це були туристи з польського Любліна та Кракова.