Війна — важкий психологічний фактор для організму жінки
Жіноче здоров’я у час війни — тема актуальна й дуже непроста. Адже українське жіноцтво третього тисячоліття нарівні з чоловіками боронить свободу та незалежність своєї держави. Навіть якщо жінка не тримає у руках зброї — у кожної з нас своє завдання: робота, волонтерство, виховання дітей, очікування своїх рідних з війни. І щоденні переживання, стреси, безсонні ночі через повітряні тривоги та ракетні обстріли, страх за життя дітей навіть у тилових регіонах, не кажучи вже про прифронтові території
/wz.lviv.ua/images/interview/_cover/510441/likar.jpg)
Звісно, постійне перебування у тривожному стані не може не відобразитися на жіночому здоров’ї. З якими проблемами звертаються жінки до свого лікаря? Чи зменшилася народжуваність маленьких українців? Як жінці вберегти репродуктивне здоров’я у жорстоких умовах сьогодення? Відповіді на ці та інші запитання дає гінеколог із Харкова Алла Браславець.
— Як можна оцінити загалом здоров’я більшості українських жінок репродуктивного віку на третій рік повномасштабної війни?
— На мою думку, об’єктивно говорити про репродуктивне здоров’я українського жіноцтва ми зможемо ретроспективно вже після нашої Перемоги. За ці роки страшної війни жінки вже, як би це не звучало, адаптувалися до реалій та мають доступ до різних спектрів медицини. З перших днів повномасштабного вторгнення харківські фахівці разом з іноземними партнерами розробили і реалізували Інтернет-платформу цілодобової безоплатної консультативної медичної допомоги Doctors4ua.com. Це соціальний проєкт, створений для українців, які страждають від війни, до якого долучилися медики зі всього світу, які абсолютно безкоштовно, на волонтерських засадах надають консультації з будь-яких медичних питань для українців, які не можуть відвідати лікаря фізично. Щоб отримати консультацію будь-якого вузького спеціаліста, достатньо зареєструватися і обрати бажаний для вас формат консультації: текст, аудіо чи відео. Тож якщо ви з якихось причин не маєте можливості відвідати лікаря фізично, — перебуваєте в зоні активних бойових дій чи в еміграції, — але маєте доступ до Інтернету, будь ласка, скористайтеся можливістю безоплатно отримати консультацію фахівця.
У перші місяці війни до мене на консультації зверталися жінки з двома протилежними реакціями на стрес: повна відсутність місячних та місячні, які переходили в маткові кровотечі. Тепер же ми обговорюємо й вирішуємо рутинні жіночі проблеми. І це, на мою думку, свідчить про те, що жіночий організм здатний адаптуватися до стресових умов і продовжувати більш-менш нормально функціонувати.
— Як зазвичай жіночий організм реагує на стрес? Чи відображається це на місячному циклі?
— Кожен організм індивідуально реагує на стрес. У когось місячний цикл зберігається, в когось виникає затримка чи відсутність критичних днів, а в когось навпаки — надмірні місячні. Це може бути природною реакцією жіночого організму на різні фізичні та психологічні фактори. А війна — це важкий психологічний фактор для організму жінки.
— Якщо критичні дні зникають чи затримуються — це природна реакція жіночого організму на переживання через війну чи сигнал серйозного порушення здоров’я жінки?
— Стрес, фізичні й психологічні перенавантаження, зміна харчової поведінки призводять до затримки місячного циклу на 10−14 днів. Організму потрібен час для перелаштування та пристосування до виживання в нових умовах: війна, вимушений переїзд, вихід із зони комфорту та ін. Аменорея — стан, коли критичні дні відсутні упродовж трьох-чотирьох місяців. Загалом аменорея не лише може виникнути як реакція на стрес. Гінекологія розрізняє первинну аменорею, коли місячних (починаючи від підліткового віку) у дівчини чи жінки ніколи не було, і вторинну аменорею, коли була хоча б одна менструація, а потім зникла на тривалий час. Це може свідчити про серйозні захворювання організму: функціональну гіпоталамічну аменорею, синдром полікістозних яєчників, аномалії придатків та інші стани, які потребують докладного обстеження. Тож якщо у жінки затримка циклу більш як на три місяці, слід невідкладно звернутися до гінеколога.
— Окрім зміни циклу, яка ще буває реакція організму на стрес?
— Під впливом стресу може змінитися харчова поведінка, причому радикально: від повної відмови від їжі — тоді виникає колосальний енергодефіцит, — до переїдання, коли людина буквально заїдає стрес солодощами, що теж впливає на зміни циклу. В медицині є таке поняття, як стрес-індукована гіперпролактинемія, коли гормон пролактин надмірно підвищується через стрес, що, своєю чергою, призводить до зміни овуляції та значних змін циклу.
— Який вплив матиме перебування у зоні активних бойових дій на здоров’я молодих жінок, дівчат — наших захисниць, а також місцевих жінок, які досі перебувають в зоні бойових дій?
— Однозначно, перебування жінок на фронті, у зоні бойових дій — це великий ризик травматизму безпосередньо від куль, осколків. Додайте колосальний психологічний стрес, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР. — Авт.) та інші фізичні й психологічні проблеми. Умови, в яких перебувають жінки на війні (не завжди є доступ до чистої води, невідповідні умови гігієни тощо) можуть спричинити різні інфекційні захворювання. І найгірше, що часто ці жінки залишаються без доступу до кваліфікованих лікарів, обстежень. Дуже важливо також не боятися заявляти про сексуальне насильство, булінг. Тож невідкладним завданням суспільства є забезпечення надання цим жінкам медичної допомоги, у тому числі й психологічної.
— Дати життя, коли у країні війна. Чи варто взагалі планувати вагітність під час війни?
— Знову подумки повертаюся до першого року війни. Тоді планування вагітності було радше винятком із правил. Тепер же, незважаючи на постійні обстріли Харкова, жінки все частіше звертаються саме з питаннями планування вагітності. І переважно виношування вагітностей відбуваються без особливих ускладнень. Однак іноді у вагітних жінок, які виїхали із зони активних бойових дій, потрапляли під обстріли, перебували у важкому психо-емоційному стані, на жаль, траплялися випадки самовільного переривання вагітності. Перебіг вагітності багато в чому залежить від психологічного стану жінки, умов її проживання тощо. Особливо над можливістю народжування повинні задуматися жінки, які перебувають на окупованих територіях або в зоні активних бойових дій. Адже пережитий стрес, недостатнє харчування, недоступність медичної допомоги впливають на перебіг вагітності й підвищують ризик різноманітних ускладнень.
— Чи можуть проблеми нинішнього дня — стрес через війну в Україні та інші фактори — вплинути на можливість майбутніх вагітностей, їх перебіг та вплив на здоров’я новонароджених? А також чи може стрес спричинити у породіллі післяпологову депресію, і чому вона іноді виникає навіть у благополучних жінок?
— Так, на жаль, пережитий стрес може вплинути не репродуктивне здоров’я жінки, можливість настання, виношування вагітності, розвиток плоду. Через стрес можуть виникнути передчасні пологи, народження немовлят з критично низькою вагою, а також є ризик ускладнення психічного здоров’я мами та її взаємостосунків з дитиною. Післяпологова депресія виникає у породіллі і може впливати на поведінку жінки у період її відновлення. Однак післяпологова депресія може виникати не лише у жінок, які переживають воєнні дії. Спричинити її можуть багато фізіологічних, психологічних, соціальних факторів, які впливають на здоров’я та самопочуття породіллі: стрес, який переживає жінка під час пологів, зміни гормонального фону, втома, біль, неспокій щодо правильного догляду за новонародженим. Це і сумніви в тому, що її дитя отримує максимум материнської любові та турботи, матеріальні труднощі, відсутність належної підтримки батька дитини, рідних, зміна ролі жінки, — все може бути поштовхом для розвитку післяпологової депресії. Важливо розуміти, що післяпологова депресія — це медична проблема, для лікування якої необхідна кваліфікована допомога. І не потрібно соромитися звертатися до фахівця, адже цей стан виліковний.
— Що жінка повинна зробити для себе невідкладно, щоб залишатися здоровою на довгі роки?
— Є низка рекомендацій, які слід виконувати. Насамперед, двічі на рік звертатися до гінеколога, навіть коли нічого не турбує, для оглядів та скринінгових тестів, щоб виявити можливе захворювання. Це скринінг раку шийки матки, скринінг раку молочної залози, які необхідно проходити щороку. Слід дотримуватися розумного режиму праці та відпочинку, раціонального харчування, фізичної активності. Дуже важливою є й соціальна активність: відвідування культурних заходів, вміння знайти будь-яке ком’юніті, яке даватиме вам відчуття власної значущості та спокою у наш непростий час.