Передплата 2024 ВЗ

«Мабуть, ще ніхто ніде не бачив стільки чоловічих сліз, скільки їх бачили в пологовому залі під час партнерських пологів»

«Ми не вчимо народжувати, ми вчимо не боятися пологів». Так говорять у Львівському пологовому із народною назвою «На Орлика», що належить до Першого медичного об’єднання Львова.

Вальдемар Надіжко. Фото Першого медичного об’єднання Львова
Вальдемар Надіжко. Фото Першого медичного об’єднання Львова

Із Вальдемаром Надіжком — акушером-гінекологом, завідувачем пологового відділення Лікарні Святого Миколая Першого медичного об’єднання Львова — говоримо про те, які емоції у нього, як досвідченого і знаного лікаря, виникають, коли народжується черговий малюк. А ще — про незвичні пологи, про те, як готуватися до народження дитини та як готувати до цього чоловіка, а також, що «старша» породілля — це «дикий» діагноз колишнього СРСР.

— На сторінці у Фейсбуці під вашою фотографією написано, що акушерство прекрасне. То чим?

— Акушерство не просто пре­красне, а неймовірно прекрасне. Це, мабуть, найчудовіший фах се­ред інших професій. Тому що ми, акушери, бачимо, як народжують­ся нові люди, спостерігаємо ша­лену палітру позитивних емоцій у новоспечених батьків.

В інших галузях також є бага­то позитивного, але найбільше все-таки в акушерстві. Бо — це, зазвичай, суцільний колосальний позитив.

— Але поки триває процес народження, то там біль — по­руч зі щастям та радістю, про які ви говорите. Кажуть, що породілля забуває його дуже швидко. Чи можна спрогнозу­вати пологи?

— Вона не за хвилину забуває про біль, якщо він був. Але на сьо­годні у нашому арсеналі є така чудова річ, як епідуральне зне­болення. З використанням цьо­го знеболення ми за допомогою анестезіологів позбавляємо жінок того болю.

Акушерство — це специфіч­на галузь. На відміну від інших напрямів медицини, де можна спланувати якось чи операцію, чи прийом пацієнтів, в акушерстві неможливо наперед спрогнозу­вати, передбачити чи спланувати пологи. Пологи — це такий процес, який не залежить ані від нашого бажання, ані від наших примх. Це процеси, які відбуваються абсо­лютно спонтанно. У нашому відді­ленні можливі 1−2 пологи за день, а може бути й 5−7 пологів за день. Тому це зовсім не прогнозовані, не плановані речі.

Щоправда, є розрахункові терміни. В акушерстві, коли ва­гітна жінка стає на облік у жіночій консультації або приходить на консультацію, розраховують про­гнозований або передбачуваний термін пологів. Йому відповідає повний 40-й тиждень. Тобто 40 тижнів вагітності всюди значать­ся як передбачуваний термін по­логів.

Проте треба розуміти, що тер­мін доношеної вагітності — від 37 до 42 тижнів. Той люфт, упродовж якого пологи можуть відбутись, становить майже місяць. Зараз у жодній країні не існує досліджень, методів прогнозування, які бодай у межах кількох днів чи навіть тиж­ня могли б це спрогнозувати.

Відповідно, всі вагітні, почина­ючи з 37-го і до 42-го тижня, пе­ребувають у режимі посиленого очікування. Упродовж майже мі­сяця ми очікуємо. Тому планува­ти щось в акушерстві неможливо. Це, мабуть, найнепланованіша га­лузь медицини.

— Чи можна прорахувати, як завагітніти хлопчиком чи ді­вчинкою?

— Відповім так: спроби роз­рахунків хлопчика чи дівчинки — повна маячня. Насправді, якщо брати статистику, народжується приблизно 51% хлопчиків і 49% дівчаток, а вже до репродуктив­ного дорослого віку доживає при­близно однакова кількість хлопчи­ків і дівчаток. Отож народжується завжди трохи більше хлопчиків. А коли вже треба самим давати по­томство, кількість хлопців і дівчат приблизно врівноважується.

— Чи траплялись у вас ви­падки екстремальних пологів?

— Так, незвичне траплялося. Але це було досить давно. Якось серед ночі мені зателефонувала пацієнтка і сказала, що починає народжувати. Я відразу почав збиратись. Тут за зовсім корот­кий проміжок часу знову дзвінок. А було це десь о 3-й годині ночі. Вона телефонує і каже: «Мене сильно болить». Запитую: «А ви де?» Вона відповідає: «Я ще вдо­ма, збираюсь». Кажу: «Викликай­те бігом „швидку“ і нікуди не ви­ходьте з дому».

Це випадок, яких буває на­справді дуже мало. Тобто у жінки почались удома стрімкі пологи. Вийшло так, що вона народила дитину в телефонному режимі, на дистанційному зв’язку з лікарем. Уже коли народилася дитина, приїхала «швидка» і новоспече­ну мамусю та щойно народжену дитинку повезла до пологового. Лікар також поїхав до пологового.

Варто зауважити, що такі ви­падки бувають украй рідко, це, швидше, виняток. Проте є ось отакий екстремально-цікавий до­свід у плані акушерства.

— А чи не страшно в таких ви­падках лікареві?

— Зазвичай у людей будь-якої професії з роками та досвідом притуплюються емоції, можли­во, залежно від того, в якій сфері людина працює. Проте, мабуть, ви не повірите, в акушер-гінеко­логів такого притуплення немає. Тому що кожні пологи — це щира радість, відверте задоволення і надзвичайно позитивні емоції від народження нового життя.

Коли народжується людина, ти не можеш холодно за цим спосте­рігати, бути емоційно відсторо­неним. Зараз говорю про емоції. Тобто лікар теж це проживає. Не­зважаючи на те, скільки досвіду у нього є — 10, 20, 30, 40 чи років. Це є ендорфіни, кайф, маса задо­волення.

— Як найкраще жінкам готу­ватися до пологів? Будь ласка, дайте кілька порад.

— Насамперед усім вагітним, по-перше, я б наполегливо не рекомендував щось ґуґлити в Ін­тернеті. Тому що зараз у мережі є колосальна маса інформації, але вона схожа на величезну купу сміття. У кожній купі сміття, якщо добре пошпортатись, можна знайти щось цінне. А не завжди людина, не дотична до медицини, чітко знає, що треба шукати.

Тому порада від мене: не ри­тися у тих купах сміття. Кращим варіантом є комунікування з аку­шером-гінекологом.

— А чи потрібно і як готувати чоловіка до партнерських по­логів?

— Насамперед хочу сказати, що партнерські пологи — це не щось модне, не мейнстрим. Чо­ловік, який був присутній на по­логах, бачив народження своєї дитини, по-іншому буде дивити­ся на свою дружину та по-іншому розумітиме саме батьківство як таке. Звісно ж, чоловіка теж тре­ба підготувати, бо чоловіки — іс­тоти вразливі. Він має отримати достовірну інформацію, що від­бувається, як. Тобто людина має знати, куди вона йде, що там буде. Такі бесіди перед пологами важливі не лише для вагітної, а й для її чоловіка.

У моєму досвіді акушерства і партнерських пологів було багато різних ситуацій, коли чоловіки ка­зали: «Я не хочу, я не буду». Проте за весь той час не було жодного чоловіка, який би мав негативний досвід після пологів.

Знову ж таки, питання парт­нерських пологів має бути прого­ворене, зокрема, і з акушером-гінекологом. Бо в пологовому залі є локація, де перебуває чоловік, і є інша, де перебуває акушер-гі­неколог. Відповідно, завдання чо­ловіка — не медична допомога. Це виключно емоційна, психологічна навіть не допомога, а підтримка жінки. Він не мусить мати якихось спеціальних навиків, знань. Він просто має любити дружину. Оце ключовий момент.

Як засвідчує моя лікарська практика, після партнерських по­логів стосунки зазвичай більш зцементовані, щільніші, і у чоло­віків змінюється бачення в бага­тьох аспектах. Зазвичай чоловіки в житті, побуті більш стримані, жорсткіші, ніж жінки. Але під час народження дитини, мабуть, ще ніхто ніде не бачив стільки чолові­чих сліз, скільки бачили в полого­вому залі.

— Коли народжується ди­тина, кажуть, що її треба при­класти мамі до грудей. Це так?

— Аякже, це ж мамина дитина. Після народження дитину викла­дають мамі на груди або на живо­тик. І тут є два ключові моменти, які мають значення.

По-перше, температурний ланцюжок. Коли дитину виклада­ють на груди або на животик мамі, таким чином ми запобігаємо пе­реохолодженню дитини, бо мама відіграє роль природної живої грілки.

Другий момент — це обмін фло­рою. Коли дитинка народжується і її викладають мамі на груди або на животик, вона отримує флору мами. Не флору лікувального за­кладу, а саме флору мами.

Це два ключові моменти, які необхідно зважувати і яких, зре­штою, сьогодні практично всюди дотримуються. Це контакт шкіра до шкіри, який мусить бути.

— Чи правда, що чим жінка старша, тим проблемніше з по­логами?

— У срср існував такий діагноз — немолода першородяча або не­молода вагітна. Цей діагноз я би назвав «диким». Адже якщо жінка завагітніла, відповідно, її організм апріорі готовий до виношування вагітності. І навпаки, коли в орга­нізмі відбуваються ті чи інші змі­ни, пов’язані з віком, які вже не дадуть змоги виносити вагітність, тоді жінка не вагітніє.

Проте варто зважати на те, що не стільки питання самого ви­ношування вагітності чи питання народжуваності важливі — з віком певною мірою збільшуються від­сотки хромосомних проблем, які корелюють із віком.

Але це вже інша історія. Пере­біг вагітності, пологи не мають прямого зв’язку з віком жінки. Тому викреслюємо цей міф вели­ким жирним червоним фломасте­ром. Ще раз наголошу: вислови «старородяча» чи «немолода» ва­гітна — це дикість.

Записала Ірина-Марія Лис.

Схожі новини