Передплатити Підтримати

«Від антикорупційних кроків Зеленського залежатиме, чи буде він другом США»

Розмова кореспондента «Високого Замку» з учасником безпекового форуму — дипломатом, колишнім членом українського уряду Романом Безсмертним.

Роман Безсмертний

У Києві відбувся безпековий форум, що його організував фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну». Авторитетні українські й американські політики, дипломати, громадські діячі (серед них — Френсіс Фукуяма, Александер Вершбоу, Джон Гербст, Марі Йованович, Стівен Пайфер, Вільям Тейлор, Володимир Горбулін, Олександр Турчинов, Володимир Огризко, Валерій Чалий, Йосиф Зісельс, Мирослав Маринович, Юрій Щербак) презентували документ «12 пунктів стратегічного партнерства між Сполученими Штатами та Україною». У ньому наголошено, що оновлене американсько-українське партнерство має бути пов’язане з готовністю української влади швидко здійснювати трансформаційні демократичні реформи і активно проводити антикорупційну роботу. На форумі не обминули увагою недавнє рішення Держдепартаменту США накласти санкції на вітчизняного олігарха Ігоря Коломойського, закликали українську владу бути наступальною, послідовною у боротьбі з корупцією. Про це, власне, й розмова кореспондента «Високого Замку» з учасником безпекового форуму — дипломатом, колишнім членом українського уряду Романом Безсмертним.

— Після американських санкцій щодо олігарха Ко­ломойського чи виконає президент Зеленський до­машню антикорупційну ро­боту? У чому вона поляга­тиме?

— Для нинішнього політич­ного керівництва України, першою чергою, для прези­дента Зеленського, санкції проти Коломойського — це тест. Від того, якою буде ре­акція глави держави і дії його команди, залежатиме його участь в антипутінському блоці, взаємодія з ним як з потенційним другом США у континентальній глобальній політиці. Від цього залежа­тиме і ставлення Заходу до України загалом.

Санкції — лише почат­кова, далеко не завершена дія. Невипадково це рішен­ня збіглося з цілим рядом ініціатив, які висловлені як держсекретарем США Блін­кеном — як у розмові з мі­ністром закордонних справ України Кулебою, так і у пу­блічних виступах керівника Держдепартаменту. Кілька ка дуже серйозних тез щодо України озвучено у кон­цептуальному, безпеково­му документі американської влади, який затвердив пре­зидент Байден. Група аме­риканських дипломатів-ана­літиків, з якими співпрацює радник президента США з питань національної безпе­ки Салліван, підготувала до­кумент, у якому йдеться про необхідність розширення прямої фінансової допомо­ги у сектор безпеки України — до пів мільярда доларів. Американська адміністра­ція визначається з особою, яка відповідала би за зв’язок Держдепартаменту і України у питаннях різноманітної до­помоги їй, зокрема у прове­денні й завершенні реформ у судовому, правоохорон­ному, безпековому та інших секторах.

Наступне питання дня: до­помога Україні у питаннях, які стосуються протидії олігар­хату, і запровадження ринко­вих механізмів в енергетич­ній сфері. Загалом ідеться про програму із десятка дуже серйозних пунктів, над яки­ми працювали ряд фахівців, які були послами в Україні і зараз працюють у Держде­пі, в Атлантичній раді. Усе це складається у пакет відносин по лінії Вашингтон — Київ. Від того, які кроки зараз зро­бить насамперед президент Зеленський, залежатимуть наші подальші відносини зі Штатами.

Зверніть увагу: за останні три місяці Конгрес США акти­візувався у питаннях санкцій проти російського і білорусь­кого режимів, американська адміністрація пожвавила свою діяльність на європей­ському континенті. І адресу­вала кілька сигналів Києву. Це дуже зобов’язальні, зна­чущі речі для президента Зе­ленського та його команди. Від їхньої готовності відпо­відати на поставлені питан­ня залежатимуть прямі кон­такти нашого керівництва з адміністрацією США. А та­кож її пряма допомога у про­тистоянні російській агресії, сприяння у нашому швидко­му русі до членства в Євро­союзі і НАТО.

— Зеленському дуже до­рікають за те, що тримає у своїй канцелярії звину­ваченого у корупції Оле­га Татарова, який курирує правоохоронні органи. У світлі свіжих подій чи зда­тен президент розпроща­тися з ним?

— Якщо прагматично поди­витися на речі, про які я щой-но казав, то в їх сенсі лежать зміна/корекція правової сис­теми й інституційної моделі у державі, персональні змі­ни. Йдеться не лише про Та­тарова, а й про Єрмака, про олігархів, які продовжують негативно впливати на дер­жавну систему. Йдеться і про контрагентів в органах пред­ставницької, виконавчої вла­ди, які просувають чужі інтер­еси.