• You are here:
  • Високий Замок
  • Інтерв’ю
  • «Мій відвертий образ у кліпі означає, що у цей світ приходимо голими і такими ж залишаємо його…»

«Мій відвертий образ у кліпі означає, що у цей світ приходимо голими і такими ж залишаємо його…»

Фіналістка «Голосу країни» Віра Кекелія — про творчість, особисте життя та секрети краси

Віра Кекелія була солісткою відомого гурту «А.Р.М.І.Я.», виступала під прізвищем Віра Варламова. Але два роки тому вирішила змінити своє життя, але не зрадити музики.

Співачка з вражаючим голосом, одна з найяскравіших учасниць «Голосу країни» та володарка числених гран-прі у вокальних конкурсах розповіла журналістові «ВЗ» про те, як познайомилася з чоловіком, залаштунки «Жіночого Кварталу» та творчі плани.

— Віро, багато років ви виступали у гурті «А.Р.М.І.Я.», а перед цим підкорювали серця слухачів у проекті «Суперзірка», а згодом і в «Голосі країни». Тепер розвиваєтеся як сольна співачка. Коли вирішили, що музика — це сенс життя?

— З дитинства співаю. Напевно, це передалось від родичів. У бабусі та дідуся був гарний голос. Проте аж до останнього класу школи я не ставилась серйозно до цього захоплення. Вирішила отримати більш «перспективну» професію фінансиста. Тоді мене запросили виступати з харківським гуртом, а буквально через кілька місяців тренувань ми поїхали на міжнародний фестиваль «Чорноморські ігри». Яким же дивом для мене було те, що ми здобули перемогу! Як зараз пам’ятаю, ми виконували пісню «Эй, моряк!». Це було неймовірно і зовсім неочікувано. Ось тоді, на першому курсі інституту, у мене з’явились серйозні наміри пов’язати своє життя з музикою.

— Ви не тільки співаєте, а й пишете пісні. Що надихає вас на це?

— Світ, що навколо мене. З часом я зрозуміла, що хочу створювати музику, яка б надихала слухачів, була їхньою підтримкою, коли їм це потрібно. Наприклад, у мене є такий плейлист, який я вмикаю, коли сумно чи важко. Ти слухаєш цю музику, і стає радісніше, легше, сонячніше на душі. Для мене важливо, щоб моя музика несла в собі світло, створювала настрій, збагачувала слухачів.

— Ви не раз брали участь у різноманітних вокальних конкурсах. Чим відрізняється звичайний виступ від конкурсного?

— По-перше, я вважаю, що не варто ставитись до конкурсів чи проектів, де тебе оцінюють, як до іспиту. Тут потрібно проявити максимальну любов до музики. І в подальшому кожен вихід на сцену повинен стати таким, коли ти викладаєшся на повну.

Я всім раджу брати участь у конкурсах. Не тільки через те, що це загартовує, а й тому, що це допомагає зрозуміти, що саме ти хочеш співати, що потрібно поліпшити у виступі, навчитися почуватися вільно на сцені. Чим вищий рівень конкурсу, тим цікавіше перевіряти себе на міцність. Крім того, там ти знаходиш дуже багато друзів, цікавих знайомих. На одному з таких проектів, наприклад, я зустріла своє кохання.

— Нещодавно ви випустили дебютну пісню, яку присвятили своєму коханому Роману Дуді. Як він відреагував на такий подарунок?

— Роман був шокований. Насправді ідея пісні «Похожи» зародилася ще коли ми навіть не зустрічалися, а просто були учасниками «Голосу країни» в команді Сергія Бабкіна. Тоді у нас з Ромою сталася доленосна зустріч. Я сильно захворіла. На той час у мене було зовсім небагато знайомих у Києві, тому я попросила Романа привезти мені імбир та деякі ліки. Ми з ним просто спілкувалися на проекті і були в дружніх стосунках. Він одразу ж відреагував і приїхав. Ми розговорилися на кухні за горнятком чаю, і я навіть не помітила, як пролетіло кілька годин. Несподівано для мене Рома відкрився з іншого боку. Тоді, на кухні, я зрозуміла, що переді мною дуже душевний, чуйний, турботливий дорослий чоловік, цінності якого дуже схожі з моїми. До цього я інакше ставилась до Романа, але цього разу моє перше враження виявилось помилковим. Це було справжнім відкриттям. Коли Рома пішов, я зачинила двері і усвідомила, наскільки ми схожі, він — буквально моє відображення. Одразу ж у голові народилася пісня. Вона про доленосні зустрічі і людей, які змінюють наше життя на краще.

Саме такі люди і є найбільшою цінністю, а не матеріальні речі.

— У кліпі ви з’являєтеся у доволі відвертому образі. Зважаючи, що це ваша перша відеоробота, не боялись, як відреагують прихильники?

— Для мене кліп на пісню «Похожи» — сміливий крок, але він не протирічить моїм принципам. Звичайно, я переживала, але повністю довірилась нашому режисерові Лесі Подолянко. Була впевнена, що все буде гарно і естетично під її керівництвом. Результатом задоволена. Відверті кадри у відеороботі виглядають гарно і зворушливо, як і було задумано. Головна ідея кліпу у тому, що кожен у цей світ приходить ні з чим, і так само, голим, залишає його. Нема сенсу прив’язуватись до матеріальних речей.

Найбільша цінність на життєвому шляху — це люди і стосунки, які ми з ними будуємо. Вони роблять кожного з нас сильнішим. Якщо ти зустрінеш «свою» людину, то разом зможете досягти будь-яких висот.

— Як ви з Романом поєднуєте творче і особисте життя? Не заважає те, що ви обоє обрали для себе музичний шлях?

— Навпаки, дуже допомагаємо одне одному, надихаємось одне одним та привносимо щось своє до творчості іншого. Я не маю на увазі перейняття стилю. Ні. Швидше, ти вчишся в іншої людини чогось нового. Це дуже круто, коли поруч є творча особистість, яка будь-якої миті може щось порадити, послухати пісню, прокоментувати ідеї. Нам це дуже подобається. Ми часто займаємось музикою разом. І, думаю, так нам буде значно легше написати спільну пісню. Звісно, є і особистий час, коли кожен може побути на самоті.

Вважаю, це важливий пунктик у стосунках. Взагалі, я не тільки музикант, а й жінка. Колись мені здавалося, якщо не вийде з музикою, то життя моє не складеться. Зараз все змінилось: я вважаю, що родина набагато важливіша.

У цьому ми з Ромою теж сходимось. Це не означає, що потрібно відмовлятись від музики, але те, що ми знайшли одне одного, — це головне. Всім бажаю: якщо знайдете «свою» людину, не відпускайте її.

— Що вам подобається у чоловікові найбільше?

— Мені важко виділити якісь окремі його якості. Рому я люблю з усіма недоліками. Мені подобається у ньому абсолютно все, навіть його прискіпливість до деталей.

— Не плануєте поповнення в родині?

— Звичайно, ми вже думали про діточок, але загадувати не хочемо. Вважаю, все станеться, коли має бути.

— В одному інтерв’ю Роман розповідав про ваші кулінарні здібності. Які смаколики готуєте для чоловіка найчастіше?

— Йому найбільше подобається, як я готую лаваші з начинкою та цибулевий пиріг. Іноді роблю корисні десерти. Взагалі, ми намагаємося правильно харчуватися, тому що самопочуття дуже залежить від їжі. Навіть якщо у нас дуже насичений день, намагаємось нормально їсти 3−4 рази на день і не робити перекусів на ходу.

— Яких правил харчування дотримуєтеся, щоб залишатися стрункою?

— Не їм смаженого та жирного, протягом дня їм каші, салати, багато білкової їжі. У мене був досвід різноманітних дієт, які здебільшого виявилися невдалими. Тому я вивела власну формулу: всього має бути в міру. Отже, якщо дуже хочеться солодкого, я собі дозволяю, але тільки в першій половині дня.

Можу вранці після сніданку випити солодкої кави, але потім п’ю тільки без цукру. Я не люблю себе жорстко обмежувати в солодкому чи інших радощах життя, тому що через певний час можна зірватися, і це буде набагато гірше. Краще в усьому дотримуватись розумної міри.

— А власні секрети краси маєте?

— Аякже! Найважливіші правила — це пити достатньо води, їсти правильну їжу та висиплятися. Недосипляння, як і неправильне харчування, шкодять шкірі та погіршують самопочуття. Багато уваги приділяю догляду за собою. Користуюся лише хорошими косметичними засобами і регулярно відвідую косметолога. Звичайно ж, важливо систематично займатись спортом. Я перейшла на заняття вдома, проте тренуюсь регулярно. Маю добірку вправ з пілатесу та йоги, які мені підходять.

— Знаю, що ви ще й пробуєте себе на сцені у ролі актриси. Початком стала участь у гумористичному проекті «Жіночий Квартал»…

— Це мій перший досвід як гумориста. У проекті 14 дівчат жартуватимуть про те, як ми, жінки, сприймаємо цей світ, чоловіків, стосунки, побутові питання. Але, думаю, це буде цікаво і смішно всім, не тільки жінкам. Багато історій, які ми показуємо на сцені, — правдиві випадки з нашої, дівочої, буденності. Часто вони здаються драматичними, але в проекті виглядають дуже смішними. Так і в житті — часто ми занадто серйозно і драматично сприймаємо якісь ситуації, коли збоку вони здаються веселими. У нас дружна команда. Ми швидко знайшли спільну мову одна з одною, адже всі розуміють, від того, як ми викладемось на сцені, залежить успіх проекту.

Нас дуже заряджає Олена Кравець. Перед першим виступом страшенно нервували, а вона всіх підтримала, налаштувала на успіх. Так і сталося — наш прем’єрний виступ відбувся в Туреччині під час травневих свят і дуже сподобався глядачам.

— Сперечаєтеся з іншими учасницями?

— Ні, нам легко працювати разом. Кожна з учасниць — уже реалізована особистість. Серед нас є і вже досвідчені гумористки, і акторки, і співачки. Ми всі дуже різні і ставимося одна до одної з великою повагою.

— Напевно, репетиції у вас проходять дуже весело?

— Так і є. Наприклад, у Туреччині з нами постійно траплялися веселі історії. Багато учасниць виступали у «Лізі сміху», тому гумор у нас не закінчувався на репетиціях. Він був за сніданками, обідами, в дорозі, і не тільки. З готелю нас забирав транспорт на майданчик. Під час цих подорожей ми сміялися до сліз. Наш водій вмикав турецьку музику, а ми наспівували і танцювали прямо в автобусі. Він теж сміявся і підтанцьовував разом з нами, сидячи за кермом.

— Уже спланували літній відпочинок?

— Мрію про подорож Європою з невеличким рюкзачком за плечима. Так, щоб, не маючи конкретних планів та без квитків у зворотний бік, удвох вирушити в іншу країну, і подивитись, куди заведе ця подорож, відвідати друзів за кордоном та знайти нових у дорозі.

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Інтерв’ю
  • «Мій відвертий образ у кліпі означає, що у цей світ приходимо голими і такими ж залишаємо його…»