Степан Курпіль: «Думати не про рейтинги, а про те, як вивести країну з тупика»

Прокоментувати дії колег по парламенту, поділитися своїм баченням ситуації ми попросили народного депутата України від нашого виборчого округу №124, члена парламентської фракції ВО «Батьківщина» Степана КУРПІЛЯ.

— Думаю, що ні для кого не є великим секретом, що ініціатором розпаду коаліції був новообраний Президент Петро Порошенко. Дуже прикро, що цей розпад відбувся в такий брутальний, нецивілізований спосіб. Посеред розгляду питань у Верховній Раді голова фракції «УДАР» Віталій Ковальчук заявив про те, що вони виходять з коаліції. Напевне, було б більш етично і прийнятно, якби зібралися збори коаліції, якби ми поговорили про ситуацію у країні, про те, як нам рухатися далі, як припинити війну, як перемогти терористів, а потім вже говорити про те, що потрібно провести дострокові вибори, бо цього вимагали люди на Майдані. На жаль, того не сталося.

Наслідком розвалу коаліції стала відставка уряду, що було цілком закономірно і про це завив Арсеній Яценюк з парламентської трибуни. Бо уряд в парламентсько-президентській республіці повинен опиратися, власне, на парламентську більшість, на коаліцію. Інакше може виникнути ситуація, що ніякі рішення уряду не будуть у парламенті підтримані. Тому, як на мене, цей крок «УДАРУ», а за ним і «Свободи» був поспішним. Зроблено це, звичайно, задля того, аби провести дострокові парламентські вибори.

Уже пішов відлік часу — якщо протягом одного місяця не буде створена нова коаліція, тоді Президент має право призначити дострокові вибори. Думаю, зараз нема шансів створити нову коаліцію. Президент як гарант Конституції повинен, відповідно до тієї ж Конституції, зібрати лідерів політичних партій, лідерів фракцій і провести з ними консультації. Якби відповідальніше підходити до цього, то варто було б домовитися про те, аби відновити роботи коаліції, запровадити військовий стан, провести ефективну військову акцію на Сході України і тільки після цього — хай на це піде місяць, два чи три — проводити дострокові парламентські вибори. Проте в оточенні Президента і серед деяких політичних сил домінує думка, що треба зараз закріпити успіх, створити у Верховній Раді таку залізобетонну більшість, створити свій уряд — він буде ручний і слухняний, і тоді можна буде робити все, що заманеться. Це, як на мене, шлях не виправданий, адже для управління державою потрібна консолідація, компроміси, потрібно шукати баланс сил.

Ми пам`ятаємо, що у Януковича все було сконцентровано в одних руках — свій парламент, свій уряд, всі силові відомства свої... Ну, і що — це йому допомогло працювати на благо України? Якраз навпака — це сприяло тому, що він узурпував владу. І весь світ побачив, як трагічно все закінчилося і які руйнівні наслідки це має для України.

Президент зараз є відповільним за подальший стан речей у державі, оскільки був ініціатором розвалу коаліції й ідеї таких швидких дострокових виборів. Люди голосували за Петра Порошенка з надією, що зможе, насамперед, швидко справитися з терористами, адже обіцяв, що АТО триватиме кілька днів чи годин. Зараз бачимо, цього зробити не вдалося, є величезні труднощі. Саме для того, аби АТО була успішною, потрібне запровадження військового стану на Сході України. І не треба боятися, що це завадить парламентським виборам — вони повинні бути на другому місці. На першому — встановлення миру в Україні і ліквідація тероризму, це є пріоритетом для людей. І має бути приоритетом для політиків, які б інтереси вони не переслідували. Політики думають про наступні вибори, державні діячі — про наступні покоління. Тільки такий підхід прийнятний в нинішній ситуації.

— Всі сподівалися, що минулого четверга Верховна Рада проголосує за збільшення фінансування на Збройні Сили України на такі необхідній їм 9 мільярдів. Чи це можливо тепер, коли коаліція розпалася?

— Економічний стан в країні катастрофічний, дві області не працюють, але зарплат, пенсій, інших соціальних виплат вони потребують. Урядові потрібно шукати мільярди в бюджеті, щоб здійснювати ці виплати. Де їх узяти? Потрібні рішення за часами військового стану, бо ми пребуваємо у стані війни. А якщо думаємо про наступні швидкі вибори, про рейтинг, то може настати, не дай Бог, дефолт — не буде чим плати за борговими зобов`язаннями, ні здійснювати соціальні виплати. І тому з такою тривогою прем`єр-міністр Арсеній Яценюк виголошув у Верховній Раді своє заключне слово.

Пригадуєте польського реформатора Лєшека Бальцеровича, який взяв на себе весь тягар відповідальності за стан у державі. Він став їхнім «архітектором реформ». Так, це болючі реформи, поляки тоді його проклинали. А зараз Лєшек Бальцерович — національний герой. Люди зрозуміли, що тоді і економіка, і суспільство були хворі, потрібне було хірургічне втручання. Він став тим хірургом. А польське суспільство й економіка — здоровими і тепер процвітають.

На цю роль був готовий і Арсеній Яценюк. Народ якось не дуже сприймав його у ролі лідера Майдану, але на посаді прем`єр-міністра він справлявся із завданням у цей критичний для країни час. Не кожен за це візьметься, не кожен хоче бути камікадзе, бо руйнується політичне майбутнє цієї людини. Звичайно, непопулярні кроки відбиваються і на рейтингу партії «Батьківщина», яка делегувала Яценюка на посаду прем`єра. Але ж ми повинні думати не про рейтинги, а про те, як вивести країну з тупика, як її поставити на євроінтеграційні рейки, щоб вона більше ніколи не розверталася назад. Саме тому ми наполягали на тому, аби якнайшвидше була ратифікована угода про асоціацію з ЄС. Але Президент тягне, придумує різні відмовки, мовляв, ми ще не підготувалися. Хоча Молдова і Грузія вже ту угоду ратифікували. Причина проста: Росія тисне на Україну, а ми тому тискові піддаємося, тисне на Європейський Союз — давайте почекайте, а в такий спосіб північний сусід виграє час, аби шантажувати Україну і Євросоюз. Потрібно поставити в цьому крапку, пройти точку неповернення, інакше нас ніхто у світі не зрозуміє, не буде ні поважати, ні допомагати.

— До речі, про допомогу. Деякі експекти кажуть, якщо у східних областях буде введено військовий стан, Україна може забути про кредити МВФ, інші фінансові підтримки...

— Це неправда. Як неправда те, що, мовляв, країнам, які воюють, не можна надавати військову допомогу. Військову допомогу не можна надавати лише агресорам. Україна — не агресор, а країна, яка обороняється. Прикро, що такі спекулятивні заяви надходять з Адміністрації Президента. Ми, навпаки, будемо отримувати більшу допомогу. Більше того, маємо право вимагати списання зовнішніх боргів, оскільки зазнали агресії. У цьому є більше переваг, аніж мінусів. Мінус лише для тих, хто хоче негайно провести парламентські вибори. Але ж можна як запровадити військовий стан, так його і скасувати, попередньо навівши на тій території лад, а тоді провести вибор.

Сподіваюсь, на позачерговому засіданні Верховної Ради 31 липня буде розставлено багато крапок над “і”. З”ясується, чи є в уряду підтримка у парламенту, незважаючи на розвал коаліції. І тут, очевидно, першу скрипку буде відігравати не Яценюк, а Порошенко, тому що саме він був ініціатором розвалу коаліції і створення ситуації для дострокових виборів. Йому тепер треба переконати позафракційних депутатів, особливо мажоритарників, що потрібно підтримати непопулярні, але необхідні у цій ситуації, урядові законопроекти. Від рішень парламенту залежить і доля уряду Яценюка.