Передплата 2025 «Неймовірні історії життя»

Новий канцлер Австрії - консерватор Штокер

А МЗС очолить лібералка Майнль-Райзінґер — «проєвропейська, проукраїнська й антиросійська»

Зустріч у віденському палаці Гофбург (зліва направо): президент Австрії Ван дер Беллєн, віцеканцлер Баблєр, канцлер Штокер і глава МЗС Майнль-Райзінґер. Фото AFP
Зустріч у віденському палаці Гофбург (зліва направо): президент Австрії Ван дер Беллєн, віцеканцлер Баблєр, канцлер Штокер і глава МЗС Майнль-Райзінґер. Фото AFP

Через понад п’ять місяців коаліціади (парламентські вибори відбулися ще 29 вересня минулого року) у Відні нарешті склав присягу новий канцлер Австрії. Перший в історії цієї нейтральної країни трипартійний уряд очолив лідер консервативної Австрійської народної партії (ÖVP) Крістіан Штокер. До урядової коаліції увійшли також Соціал-демократична партія Австрії (SPÖ) і «Нова Австрія та Ліберальний форум» (NEOS). Ця ліберальна політсила, якій лише 13 років, увійшла до уряду Австрії уперше.

Уже у четвер, 6 березня, но­вий канцлер Австрії Крісті­ан Штокер візьме участь у саміті лідерів країн-членів Єв­ропейського Союзу в Брюсселі. А 7 березня 64-річний Штокер презентує у парламенті Австрії детальну програму діяльності свого уряду.

Ця коаліціада найдовша в історії післявоєнної Австрії - уряд у країні створили аж че­рез 151 день після виборів. По­передній рекорд із тривалості коаліціади був встановлений в Австрії 1962 року — 129 днів. Зараз на створення уряду піш­ло на місяць більше часу… Але усе недарма: попри те, що уль­траправа, євроскептична й проросійська Партія свободи Австрії (FPO) одержала на ви­борах найбільше голосів, у но­вому австрійському уряді «дру­зів путіна» немає.

На вересневих парламент­ських виборах FPO одержала 28,8% голосів. Другою фінішу­вала консервативна Австрійська народна партія — 26,3% голосів. До парламенту також потрапи­ли соціал-демократи (21,1%), ліберали з NEOS (9,2%) і «Зеле­ні» (8,3%).

Попри найкращий результат ультраправих, президент Ав­стрії Алєксандер Ван дер Бел­лєн спочатку не надав права сформувати уряд лідерові Пар­тії свободи Герберту Кіклю. Бо решта політичних сил, слушно аргументував Ван дер Беллєн, не мали бажання входити в уря­дову коаліцію з ультраправими.

Утім, після того, як перша спроба сформувати урядову коаліцію за участі консерваторів, соціал-демократів і лібералів провалилася, президент Австрії все-таки доручив сформувати уряд лідеру FPO, який розпочав переговори з «народниками».

Якби ті перемовини були вда­лими, канцлером Австрії упер­ше в історії став би представник ультраправих, лідер FPO Гер­берт Кікль. Але через кілька тиж­нів переговорів Кікль повідомив Ван дер Беллєна, що його спро­ба сформувати урядову коалі­цію з консерваторами зазнала невдачі (зокрема, через ідеоло­гічні розбіжності, незгоду щодо розподілу міністерських крісел і різні підходи до зовнішньої полі­тики Австрії).

Після провалу переговорів із «народниками» лідер Партії сво­боди Кікль запропонував прези­денту Австрії оголосити достро­кові парламентські вибори. На яких, сподівався Кікль, ультра­праві покращать свій результат (вони зараз справді лідирують у рейтингах). Але мудрий Ван дер Беллєн вирішив продовжити коаліціаду — у надії, що уряд без «друзів путіна» все-таки можли­вий… Як бачимо, президент Ав­стрії мав рацію.

Лідер соціал-демократів Ан­дреас Баблєр став у новому уряді Австрії віцеканцлером (за­ступником Штокера), а лідерка NEOS Беате Майнль-Райзінґер — міністеркою закордонних справ. «Це проєвропейський і проукраїнський політик, одно­значно антиросійський», — пише про Майнль-Райзінґер поль­ський портал tvp.info.