Передплата 2024 «Добра кухня»

Олег ТЯГНИБОК: «Складається враження, що ця влада живе на Марсі...»

Мирний український Євромайдан пережив чергове, чи не найбільше випробування за останні тижні. Влада кинула всі сили, щоб приборкати велелюдний народний протест проти себе.

Протистояння досягло апогею. За кілька годин до того, як вночі 11 грудня Банкова дала команду «Фас!», коли ще були надії на мирне розв’язання цього небаченого громадянського конфлікту, ми розмовляли з лідером ВО «Свобода» Олегом Тягнибоком. Ще нічого не віщувало такої бурі. Тому й риторика одного з трьох лідерів опозиції (попри захриплий глос), можливо, у цій розмові не така радикальна, якою була у лідерів опозиції згодом…

— Пане Олеже, у розпал політичного протистояння до Києва прибула заступник Держсекретаря США Вікторія Нуланд? Про що вона розмовляла з опозицією? Наскільки реально американське керівництво сприймає нинішні події в Україні?

— Не гнівайтеся, будь ласка, але ми домовилися не розповідати пресі про суть нашої розмови. У нас ще буде зустріч з Верховним комісаром Євросоюзу пані Ештон. Можливо, тоді зможемо викласти узагальнену позицію. Якщо коротко: шукали шляхи виходу з цієї політичної кризи.

- І все ж: чи задовольнила вас розмова з представником американської влади?

— Йдеться про процес… Скажу суть нашої позиції, яку ми донесли до високих гостей. В Україні — не парламентська криза, не протистояння між опозицією і Партією регіонів. Йдеться про протистояння між українським суспільством, українською громадою і злочинною владою. Вирішення цієї політичної кризи може бути лише, якщо влада зробить певні кроки назустріч Майдану. Але вона, складається враження, живе на Марсі — або не орієнтується, що відбувається в державі, або не хоче бачити цього.

Опозиція домовилася, що жодних кроків без погодження з громадою ми робити не будемо. Будь-які наші перемовини, виступи, ініціативи будуть узгоджені з Майданом. Ми не проти вести перемовини з владою. Але — за певних умов, без яких неможливо розпочати процес зміни системи влади у державі. А саме це — найактуальніше.

Одна з трьох наших першочергових вимог (на вівторок, 10 грудня): покарати кримінальних злочинців у погонах, які розганяли мирну демонстрацію у ніч з 29 на 30 листопада — били студентів, жінок, старших людей, товкли журналістів. Нагадаю: найбільше в недавній історії —

40 журналістів — потерпіло під час війни в Югославії. Але там була війна. Щоб таке відбувалося під час мирних подій — це неприпустимо.

Друга вимога — влада має випустити усіх політв’язнів, які стали політзаручниками. Влада намагається шантажувати нас. Дає зрозуміти: ми заарештуємо зараз багато людей, а потім будемо обмінювати їх взамін на опозиційні поступки. Саме тому силовики проводять арешти невинних людей. Для прикладу, одному із затриманих — Біленькому — інкримінують статтю, яка взагалі не передбачає санкції ув’язнення, максимальне покарання — штраф. Але все одно суддя, як під кальку, дав йому 2 місяці утримання під вартою.

Ми чули, як під час зустрічі чотирьох президентів Янукович заявив, що він мав розмову з Генпрокурором і про-о-сив (!) його за можливості відпустити тих заарештованих, які не скоювали якогось великого злочину. Але що після цих слів? — не відбувся жоден із семи апеляційних судів, слухання перенесли на 3-4 дні. Люди далі сидять за ґратами під надуманими причинами. Влада свідомо затягує процес, не виявляє жодного бажання прислухатися до голосу народу.

Третя вимога — відставка уряду Азарова. Спочатку люди вийшли на вулиці і вимагали звільнення цього Кабміну через те, що влада зупинила процес підписання Угоди про асоціацію з ЄС. А сьогодні наші вимоги стали більшими, бо цей уряд ще й покриває кримінальних злочинців…

— Зі спілкування із західними дипломатами чи відчули ви, що їхні уряди готові вживати санкції до українських чиновників, які причетні до нинішніх репресій?

— Перед нашою з вами розмовою у нас була зустріч з іноземними послами у Києві (ми їх регулярно інформуємо про те, що робиться на Майдані). За останній тиждень позиція дипломатів, скажемо так, значно поліпшилася у наш бік. Вони не висловлюють нам якихось симпатій — вони ж дипломати! — але з їхнього боку відчувається розуміння ситуації. Усі країни задекларували підтримку українців у боротьбі за демократію, засуджують жорстке поводження «Беркута». Ми просимо про персональні санкції проти чиновників, які спричинилися до порушень прав людини. Нас слухають і кажуть, що це — непросто. Часом кажуть, що це — крайній захід. Думають використовувати інші способи впливу на українську владу. Підкреслюю, ми просимо санкцій не проти держави, а проти її недолугих чиновників. У них є маєтки за кордоном, бізнес…

— Якою була ваша реакція і реакція ваших колег по опозиції на телерозмову чотирьох українських президентів щодо врегулювання політичної кризи?

— На це навіть не можна було дивитися. Це була наперед інсценізована, зрежисована комедія. Це повний фарс!

— Ви не маєте надій на круглі столи з владою?

— Такі круглі столи можуть і повинні відбутися. Але ми не маємо віри цій владі — як і не має їх усе українське суспільство. Ми казали іноземним послам: Майдан може погодитися на круглий стіл з владою, якщо його ініціюють європейські структури. Третіми особами у цих перемовинах можуть бути президенти європейських держав. Бо ми з владою можемо говорити до безконечності, а вони все одно надурять. Як надурили українське суспільство, представників Європи під час процесу підготовки до євроінтеграції.

— Чи правда, що у понеділок опозиція шукала контакту із представниками Партії регіонів, щоб вплинути на них, переламати ситуацію у цій партії, привернути здорові сили у ній на свій бік? Про що свідчить поява у Будинку профспілок представників Партії регіонів Шуфрича і Лук’янова?

— Ми не ведемо жодних переговорів з представниками Партії регіонів. Вони «сиплються» потрохи самі. За нашою інформацією, у понеділок «регіонали» скликали фракцію, — але на збори прийшла тільки її третина. Багато хто з них погоджувався з діями теперішньої влади. Багато з провладних депутатів не хочуть бути замазаними у всіх цих кривавих ігрищах влади. Кажуть, навіть голова фракції ПР Єфремов просився до Януковича, аби інформувати, що ситуація у його фракції є складною.

Вони мають з десяток депутатів, яких визначили перемовниками. Вони приходили на наші блокпости, у Київраду, на Майдан. Їхня мета одна — переконати нас здаватися. У понеділок вночі, десь о пів на четверту, я був на блокпості в районі вулиць Лютеранської, Круглоуніверситетської, коли прийшла група депутатів на чолі з Шуфричем. Вони переконували нас: хлопці, підіть звідси мирно… Оце всі їхні месиджі. Згодом, як пішов у наступ «Беркут», спецназівці місили і наших, опозиційних депутатів, і провладних.

— Чи говорили ви з дипломатами про інший бік свавілля влади — погроми приміщень опозиційних партій, захоплення редакцій?

— Вони про це знають і сприймають вкрай негативно. Їх обурив факт нападу на центральний офіс «Батьківщини». Західних дипломатів дуже зачіпає тема порушень прав людини, свободи слова, бо це актуальні речі в Європі. Їх шокує, що цілий ряд інтернет-видань, газет було розгромлено, викрадено звідти сервери, базу даних.

— Як позначилися всі оці «зачистки», оце окозамилювання від влади на сам Майдан, його настрій?

— Люди все прекрасно розуміють і не ламаються. Хоча кількісна перевага у понеділок була на боці силовиків. На наших блокпостах стояло по 200-300 людей, а на них гнали по 2-3 тисячі «беркутівців», солдатів внутрішніх військ і «тітушків»…

Влада вчиняла дуже хитро. По зовнішньому периметру найперше оточувала опозиційні блокпости кордонами солдатів внутрішніх військ. Це нещасні хлопці 18-19 років, ми з ними постійно спілкуємося, годуємо їх, приносимо їм канапки, гарячий чай. Офіцери їм не дозволяють брати від нас їжу. А ми все їм пропонуємо поїсти. Ці бідаки потайки беруть її, ховають за пазуху. Ми хоча б ходимо у мороз по Майдану, гріємося біля бочок з дровами, а вони струнко стоять з щитами. Під час розмов багато хто з цих хлопців кляне владу. У багатьох з них позабирали мобільні телефони, щоб не мали можливостей зв’язатися зі своєю ріднею. Вони тижнями не милися. Їх не годують нормально. Вони живуть у коридорах Кабміну чи Адміністрації президента.

В середину кільця, після солдатів внутрішніх військ, за командою Банкової запустили «Беркут», який жорстоко, з нанесенням травм, відтісняв майданівців. Є повно поранених, розбили голову народному депутату Ханенку. А у саму середину, як тих шакалів, запустили «тітушків». Вони діють як мародери.

Таке протистояння не лякає майданівців, а додає духу. Ми не йшли на жодні силові дії, що могло бути потрактовано як провокації. Для нас важливо зберегти мирне обличчя Майдану. На нас дивиться світ.

Підтвердження того, що наша акція є мирною — наростання Майдану. 1 грудня там було півмільйона людей. Восьмого грудня — уже вдвічі більше, понад мільйон. Все відбулося мирно. Навіть той Лєнін, який «випадково послизнувся і впав», — нікого не травмував. Жоден міліціонер не постраждав. Кияни щасливі…

Люди приїжджають на Майдан, їх щораз більше. Ми закликаємо їх: приходьте! Зараз «час Х» для кожного громадянина України. Якщо не вистоїмо, вони нас затовчуть…

15 грудня будуть довибори народних депутатів у «проблемних» округах. Опозиції важливо перемогти на цих виборах. Це підніме дух народу, його віру. Цього дня плануємо провести День гідності, оскільки і наш Майдан називається Революцією гідності.

Настрій наших людей можу передати одним гаслом: «Разом — і до кінця!». Йдеться про перезавантаження влади — дострокові вибори президента і парламенту, про підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.